КОЛІСНИЧЕНКО ВАСИЛЬ ПАНТЕЛІЙОВИЧ

1910 р.н., с.Семидуби, українець, неписьменний, військовослужбовець в районі озера Середнє Куйто (нині Карелія, Росія), призваний у 1941 році Медвежогірським райвійськкоматом Карело-Фінської РСР, червоноармієць мінометного взводу 118-го стрілецького полку 54-ої стрілецької дивізії. У 1940 році за хуліганство був засуджений до 1 року неволі. Справу заведено контррозвідкою "Смерш" 54-ої стрілецької дивізії після вбивства Колісниченка 5.10.1943 ("у серпні-жовтні 1943 року схиляв червоноармійців Івана Басова з Тульської області й Ігоря Биткова з Вологодщини до спільного переходу фронту на бік фінів; довідавшись, що Битков доповів про зрадницькі наміри командирові роти, 5.10.1943 під північ на посту переднього краю оборони Колісниченко накинувся на Биткова і намагався його задушити, потім кинувся тікати, Битков прийшов до свідомості, схопив гвинтівку й зробив услід втікачеві 4 постріли, на які прибіг командир взводу старший лейтенант Іван Насальський і дав чергу з автомата"). Управлінням контррозвідки "Смерш" Карельського фронту 16.02.1944 справу припинено. (П - 4927)