ВОЛОБУЄВ ОЛЕКСІЙ СТЕПАНОВИЧ

1926 р.н., м.Харків, росіянин, освіта 4 класи, проживав у с.Лебединка Голованівського району, без певних занять. У 1938 році за крадіжку був засуджений до 3 місяців неволі, у 1940-ому перебував під слідством 10 днів за крадіжку у Харкові. Втретє заарештований 6.06.1942 особливим відділом НКВС Південно-Західного фронту ("при наступі німців у 1941 році здійснив перехід-переїзд із Лебединки на Первомайськ, Миколаїв, Бєлгород, Харків, де був затриманий німцями, допитувався офіцером розвідки, якому дав згоду на навчання у школі німецьких розвідників; далі втік з Харкова, перейшов лінію фронту, проживав у містах Воронеж, Куйбишев, Чкалов, де займався злодійством; підозрюється у шпигунській діяльності на користь німців"). Засуджений 25.11.1942 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Кемеровським обласним судом 19.03.1944 засуджений до І1 року неволі з приєднанням невідбутого строку, спецтабсудом Сиблагу НКВС 23.01.1946 засуджений іще до 1 року неволі, тобто до кінця строку лишилось 4 роки 4 місяці 7 днів. Звільнений з ВТТ у червні 1950 року та управлінням МДБ Новосибірської області направлений на поселення у с.Плотнікове Пихтєвського району Новосибірської області. Реабілітований 22.08.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 11583)