КАМОЦЬКИЙ ІВАН ВІКЕНТІЙОВИЧ

1885 р.н., смт Теплик Вінницької області, поляк, письменний, проживав у с.Струнькове (нині у складі м.Гайворон), слюсар депо залізничної станції. У 1931 році як політично неблагонадійний висилався на тилові дороги Уральської залізниці, звідки втік. Вдруге заарештований 9.03.1938 шляхово-транспортним відділом ГУДБ НКВС ст.Гайворон (контрреволюційна діяльність: "Я належав до польської національної школи, яка існувала у Гайвороні з 1916 року, розформували яку у 1920-ому; в школі велась робота проти заходів радвлади, ми чекали приходу поляків на Україну; належав до католицької релігійної громади при місцевому костелі до 1935 року" - із свідчень на допитах; "член польського контрреволюційного націоналістичного угруповання, підтримував тісні стосунки з польськими націоналістами Поплавським, Янішевським, Перловським, Човгуном та іншими, брав участь у зібраннях, займався шкідництвом на виробництві", "будучи сексотом НКВС, не розвінчував діяльності членів Польської організації військової, а сприяв їй"). Засуджений 15.06.1938 особливою нарадою при НКВС СРСР до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Помер 29.10.1942 у таборах. Реабілітований 22.06.1957 Кіровоградським облсудом. Репресований син Франціі племінник Петро Камоцькі. (П - 7410)