ХРАНОВСЬКИЙ НИКОДИМ ВІКТОРОВИЧ

1906 р.н., с.Дяківка Тернівського району Одеської (нині Бершадського Вінницької) області, українець, освіта початкова, проживав у с. Тарасівка (нова назва Завітне) Казимирівської (нова назва - Чистопілля) сільради Голованівського (нині Вільшанського) району, хлібороб. У 1931 році розкуркулений, судимий за побиття селян. Заарештований 5.03.1933 Голованівським РВ ДПУ ("у 1931-32 роках закопував хліб, аби не здавати державі; у лютому 1933-го закликав людей не йти в поле, не давати посівного матеріалу, бо люди й так голодують"). Засуджений 2.04.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув'язнення у концтаборі умовно, з-під варти звільнений. Реабілітований 18.03.1994 Кіровоградською облпрокураторою. Вдруге заарештований 5.05.1938 Вільшанським РВ НКВС (антирадянська агітація: "разом із Іваном Галущаком переконував людей не вступати в колгосп, поширював чутки про війну і поразку радянської влади, при цьому посилався на Євангеліє; у 1937 році відмовився брати участь у голосуванні за кандидатів до Верховної Ради, у 1938-ому не захотів підписуватись на державну позику для оборони країни"). Одеським обласним судом 28.05.1939 виправданий, з-під варти звільнений. Брат Дмитро у 1937 році репресований як член контрреволюційного угруповання під проводом Кіндрата Вареника. (ГП - 7305, 3010)