УШПАЛЕВИЧ СИГІЗМУНД ВЛАДИСЛАВОВИЧ

1907 р.н., с.Шевелянці Великомирської волості (Литва), поляк, освіта неповна середня, проживав у с.Буховецьке Бобринецького району, вчитель німецької школи. Заарештований 14.10.1937 Витязівським РВ НКВС (агітація проти заходів радвлади, вихваляв життя в Польщі та Німеччині). Засуджений 26.11.1937 НКВС СРСР до розстрілу, вирок виконано 12.12.1937. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 11411) ФЕДОРЕНКО МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ (справжнє прізвище ГОРОДЕЦЬКИЙ), 1925 р.н., м.Бобринець, українець, освіта 8 класів, проживав у м.П'ятигорськ Ставропольського краю (Росія), військовослужбовець 110-ої гвардійської дивізії 9-ої армії. Заарештований 22.11.1942 оперативною групою НКВС Чечено-Інгушетії (дезертирство: "під час передислокації частини 7.11.1942 дезертирував і сховався у селах прифронтової смуги, маючи мету при окупації німцями цієї території повернутись додому у м.Ворошиловськ, але 22.11.1942 в с.Великій Яндирівці був затриманий зі зброєю, виданою в Червоній армії", на суді свідчив, що на допитах до нього застосовували фізичну силу й він змушений був підписувати усі протоколи з видуманими свідченнями; прізвище ФЕДОРЕНКО вигадав при арешті, але воно лишилось йому на все життя - і на Ставропіллі у 1970 році в пору реабілітації). Засуджений 1.12.1942 трибуналом військ НКВС Північної групи до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 15.12.1970 трибуналом Північно-Кавказького військового округу. (П - 8246)