МАЗУРЕНКО ВЕНІАМІН СТЕПАНОВИЧ

1918 р.н., м.Бобринець, українець, освіта вища (медичний інститут), член ВЛКСМ, проживав у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, лікар 108-го військово-шляхового загону 21-го військово-шляхового управління, старший лейтенант медслужби. Заарештований 8.02.1946 відділом контррозвідки "Смерш" 18-ої армії Закавказького військового округу ("будучи вояком 1127-го стілецького полку 337-ої стрілецької дивізії, у травні 1942 року під Харковом потрапив у німецький полон, працював у таборі радянських військовополонених лікарем аж до капітуляції німецьких військ у Румунії, після чого був звільнений, служив у штурмовому батальйоні Червоної армії, відновлений в офіцерському званні; з липня 1945-го року провадить антирадянську агітацію: відкрито висловлює невдоволення існуючим ладом в СРСР, зводить наклепи на керівників партії і радянського уряду, вихваляє буржуазний лад за кордоном; Мазуренко казав, що після Жовтневої революції обіцяли свободу слова і друку, насправді їх нема; з кожним днем стає жити гірше й гірше; народ невдоволений існуючим ладом, але змушений його підтримувати, інакше - арешт; у колгоспах голодують, бо держава забирає всі продукти, а якби жили одноосібно, то селяни мали б усього достатньо; казав, що абхазці скуповують патрони до німецьких гвинтівок і автоматів, за кожен патрон дають півлітру чачі - абхазці готують збройний виступ проти росіян"). Особливою нарадою МДБ СРСР 28.12.1946 направлений на примусове лікування та ізоляцію в Казанській тюремній психіатричній лікарні МВС СРСР. Особливою нарадою МДБ СРСР 14.09.1949 звільнений. 1.07.1950 знову направлений на примусове лікування. Особливою нарадою МДБ СРСР 8.10.1952 слідство припинено, примусове лікування з ізоляцією знято, направлений в психоневрологічну лікарню. (П - 5625)