Теплов Омелян Пилипович

1896 р.н., с.Восіятське Єланецького району Одеської (нині Миколаївської) області, українець, освіта неповна середня, проживав у с.Рівне Новоукраїнського району, майстер телефонної лінії при районному відділі зв’язку. У 1935 році за симуляцію роботи монтером телефонної станції смт Єланець був засуджений до 5 років неволі, за касацією облсуду покарання зменшено до 2 років. Вдруге заарештований 19.11.1937 Рівненським РВ НКВС (антирадянська діяльність: “у жовтні 1937 року шкідницьки спалив радіоприймач райвідділу зв’язку, чим позбавив можливості приймати радіограми до святкування 20-річчя Жовтня, а також вести передвиборну кампанію з виборів до Верховної ради; не відремонтував вчасно телефонний аппарат начальнику райвідділу НКВС тов.Медведєву”). Засуджений 27.11.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. У 1930 році розкуркулений батько Омелько помер, а брати Петро й Ісак розкуркулені й вислані на північ. (П – 9295)