Соловйов Сергій Павлович

1897 р.н., с.Цибульки Братського району Миколаївської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Новоукраїнка, кухар дитячого будинку №1. У 1930 році розкуркулений і за виступи проти колективізації, участь у волинках був засуджений до 10 років ув’язнення у концтаборах, повернувся у 1937-ому. Вдруге заарештований 27.10.1937 Новоукраїнським РВ НКВС (“у 1918 році служив 2 місяці у війську армії УНР; агресивно налаштований проти голови окружної комісії по виборах до Верховної ради, намагався придбати зброю, вів контрреволюційну агітацію серед населення: “Я повернувся з тюрми, але як тільки почнеться війна – виріжу комуністів і мститиму за весь народ, який страждає під ігом радвлади”, “З початком війни в тилу виникатимуть повстанські загони – то краще піду в загони, а не на фронт”, “Не можна вірити Конституції, якщо так багато сьогодні арештовують”). Засуджений 16.11.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 13.12.1937. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10557)