Прядко Григорій Іванович

1911 р.н., с.Глодоси, українець, освіта початкова, член ВЛКСМ до 1934 року, проживав у м.Мала Виска, червоноармієць комендантського відділення 3-го будівельного батальйону 141-ої окремої стрілецької бригади. У 1937 році за хуліганство був засуджений Маловисківським нарсудом до 2 років неволі. Вдруге заарештований 22.06.1942 особливим відділом НКВС 141-ої ОСБ (“8.07.1941 доручено разом з іншими гнати колгоспну худобу на схід, по дорозі багато пастухів вернулись, Прядко догнав до Березівського району Воронезької області, у грудні 1941 року у м.Куп’янську Харківської області мобілізований у ряди Червоної армії; контрреволюційними розмовами намагався викликати у солдат зрадницькі настрої: “Пошвидше б на фронт, а там видно буде – битись чи перейти на бік ворога”, коли Інформбюро передало про втрати Червоної армії на Харківському напрямі: “Ці 70 тисяч не безвісти пропали, а перейшли на бік противника”). Військовим трибуналом 141-ої ОСБ 9.07.1942 справу припинено з причини, що при конвоюванні з передової лінії фронту через небезпеку потрапити в оточення ворога звинувачуваний Прядко серед інших осіб 3.07.1942 був застрелений конвоїрами. (П – 10223)