Лисенко Іван Никифорович

1896 р.н., с.Мар’янопіль, українець, освіта початкова, кандидат у члени ВКП(б) до 1932 року (виключений за саботаж хлібозаготівлі), рахівник колгоспу “Червоне село”. У 1932 році був засуджений за антирадянську агітацію до 5 років неволі, звільнений у 1935-ому. Вдруге заарештований 19.12.1937 Новоукраїнським РВ НКВС (“після повернення з концтабору продовжував вести контрреволюційну агітацію, сумнівався в можливості побудувати соціалізм у країні, підтримував зв’язки з братом Федором, який в роки громадянської війни подався разом з петлюрівськими військами за кордон і тепер мешкав у Варшаві, вихваляв життя в Польщі, закликав боротись за самостійну Україну”). Засуджений 22.12.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 10.01.1938. Реабілітований 31.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9012)