Іщенко Іван Антонович

1895 р.н., с.Стоянівка Рівненської сільради, українець, освіта початкова, продавець сільського споживчого товариства. Заарештований 5.12.1937 Рівненським РВ НКВС (“син куркуля, батько його був керуючим маєтку поміщика Величківського; у громадянську війну Іщенки видали білим червоних партизан Сидора та Володимира Лизогубів, які були розстріляні; Іван у 1918 році пішов у повстанський загін Коцара, що діяв у Чорному лісі, у 1919-ому заволодів млином поміщика і довго ним користувався”; “у 1921 році, в голод, прив’язав 14-річного хлопця до рамен вітряка і пустив у хід млина, замучивши дитину до смерті”; “3.12.1937 ніс сокиру вулицею: “Йду гострити сокиру, готуюсь до виборів”, бив жорстоко свою жінку, яка одвідувала збори по вивченню Конституції, і попереджував: “Підеш іще раз – уб’ю”). Засуджений 21.12.1937 трійкою НКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 10.01.1938. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10320)