Дзюба Яків Дмитрович

1902 р.н., с.Лозуватка Рівненського району, українець, освіта початкова, проживав у с.Новоолексіївка Рівненського (нині Новоукраїнського) району, польовий бригадир колгоспу ім.Шевченка. Заарештований 17.01.1933 Новоукраїнським райвідділом ДПУ (“серед колгоспників вів агітацію на зрив польових робіт, виконання плану хлібозаготівлі, розкрадав колгоспний хліб; неакуратно виходив на роботу, запізнювався, що підривало в бригаді трудову дисципліну; в результаті агітації і діяльності Дзюби колгосп у 1932 році план хлібоздачі виконав на 76%; при обшуку у нього знайшли закопаними під сараєм 10 пудів хліба і в хаті 7 пудів”). Засуджений 9.03.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув’язнення у концтаборі. Реабілітований 30.03.1994 Кіровоградською обласною прокуратурою. Вдруге заарештований 22.10.1937 Рівненським РВ НКВС (контрреволюційна агітація в колгоспі). Засуджений 1.11.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 26.11.1937. Реабілітований 3.03.1962 Кіровоградським облсудом. У 1932 році розкуркулений батько. (П – 7213, 5554)