Шпаковський Петро Венедиктович

1896 р.н., с.Тіньки Чигиринського району Черкаської області, українець, освіта середня (Київське художнє училище), проживав у м.Златополі (нині у складі м.Новомиргорода), завідувач перевалочним пунктом “Домнархарчу”. У 1920 році арештовувався ЧК за “належність до контрреволюційної організації, яка готувала збройне повстання проти радянської влади”, звільнений за недоведеністю звинувачення. Вдруге заарештований 4.02.1938 Златопільським РВ НКВС (“син священика, поручник царської армії, у 1918 році служив у петлюрівській армії, у 1920-ому – член холодноярського повстанкому; засновник контрреволюційної повстанської організації у Златопільському районі в 1934 році”). Засуджений 25.04.1938 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 15.05.1938. Реабілітований 9.04.1958 Черкаським облсудом. Брат Роман емігрував за кордон; дружина Самбор Ольга Костівна у 1937 році засуджена НКВС СРСР і прокурором СРСР як агент польської розвідки по 1-ій категорії. (П – 11657)