Пластун Тимофій Сергійович

1911 р.н., м.Златопіль (нині у складі м.Новомиргорода), українець, освіта середня спеціальна (Корсунський педагогічний технікум, 1930), кандидат у члени ВКП(б) до 1933 року, вчитель, помічник командира взводу розвідки 2-го артполку. Заарештований 10.04.1934 особливим відділом ДПУ 2-ої стрілецької дивізії (“вів контрреволюційну агітацію, вихваляв ворогів народу: у присутності червоноармійців шельмував керівника КП(б)У тов.Постишева; політруків називав радянськими попами, дискредитовував їхню роль: “Політруки під час війни будуть не потрібні, бо там язиком теліпати не треба, а треба стріляти”, говорив про Скрипника як захисника України, у акті самогубства звинувачував керівництво КП(б)У: “Скрипник чинив непогано – якби Україна розпоряджалась земельними фондами самостійно, то такого голоду на Україні, як у 1932 році не було б, з України все забрали, а Україні нічого не дали”; запис у щоденнику: “В партійній організації, де є кретини і кар’єристи, не хочу і не можу бути”). Засуджений 11.07.1934 трійкою при колегії ОДПУ Далекосхідного краю до 5 років ув’язнення у концтаборі. Реабілітований 31.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Батько Сергій у 1933 році розігнав збори комсомолу, за що був засуджений до 3 років неволі. (П – 11889)