Вербицький Борис Йосипович

1899 р.н., с.Панчеве, єврей, освіта початкова, член ВКП(б) з 1925 року, проживав у м.Києві, старший помічник начальника 2-го відділення 4-го відділу штабу військ НКВС УРСР, інтендант 3-го рангу. Заарештований 25.09.1938 особливим відділом Київського військового округу (“диверсійно-шпигунська діяльність на користь закордонних держав: завербований у 1928 році Москаленком, передавав польській розвідці дані про роботу окрвійськкомату, тримав зв’язок по шпигунській діяльності із начальником фінчастини 52-го кавалерійського полку в м.Гайсині на Вінниччині Милоглазовим, засудженим у 1937 році до розстрілу”). Засуджений 2.03.1939 трибуналом прикордонних і внутрішніх військ Київського військового округу до розстрілу. Верховним судом СРСР 5.04.1939 справу відправлено на дорозслідування, оскільки Вербицький заявив, що антирадянською діяльністю не займався, Москаленка і Милоглазова не знає, а сам себе обмовив через застосування до нього слідчими фізичної сили. Особливою нарадою при НКВС СРСР 27.02.1940 міру покарання зменшено до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Помер 15.11.1941 в ув’язненні на Колимі. Реабілітований 17.05.1957 трибуналом Київського військового округу. (П – 7428)