Ващенко Зінько Павлович

1883 р.н., с.Скотареве Звенигородського (нині Шполянського) району Черкаської області, українець, освіта початкова, проживав у с.Оситній Новомиргородського району, хлібороб. Заарештований 7.04.1930 Новомиргородським РВ ДПУ (агітація проти колективізації: “у перші місяці 1930 року у селі Новооситній було створено артіль, але оскільки в ній було багато членів без коней і реманенту, то в березні окремі селяни побажали вийти і почали агітувати всіх, аби розбирали коней і реманент: “Розібрати усуспільнене майно, аби не робить нам на голоту!” – у хаті Ващенка провели збори, Ващенко з Панасом Касьяном посилали своїх людей збирати підписи за розпуск артілі”). Засуджений 14.05.1930 Зінов’євським окрсудом до 1 року виправних робіт. Реабілітований 13.07.1993 Генеральною прокуратурою України. (П – 1844)