Притула Дмитро Кіндратович

1923 р.н., с.Станіславівка, українець, освіта 9 класів, член ВЛКСМ, червоноармієць із березня 1944 року, помічник командира 1-го взводу мінометної роти 164 окремого стрілецького батальйону, старший сержант. Заарештований 24.01.1947 відділом контррозвідки МДБ 11-ої окремої стрілецької бригади (антирадянська діяльність: “у 1941-44 роках перебував на окупованій німцями території; після відпустки додому восени 1946 року говорив друзям: “Населення в колгоспах живе погано, хліба нема, його забрала держава – робляться запаси для підготовки до третьої світової війни, скоро буде голод, який скосить усе населення”; жовтень 1946-го: “Якби у війні нам не допомагали союзники, то ми німців ніколи не перемогли б – вони врятували нас у цій війні”; у перших числах грудня 1946-го зробив провокаційну заяву: радянський уряд і преса брешуть, що радянські війська виведені з Югославії і Китаю – вони там є і ведуть бої проти гоменданівців; провадив серед військовослужбовців противиборчу агітацію: “На минулих виборах у Верховну раду СРСР багато людей голосували проти блоку комуністів і безпартійних, а тепер на виборах у Верховну раду РРФСР цей відсоток іще збільшиться, оскільки серед національностей зростає антагонізм і в народі багато невдоволень”; грудень 1946-го: “Під час війни нам казали, що після перемоги ми відпочинемо й заживемо добре, але… До революції справді у нас народ жив добре, а зараз добре живуть лиш за кордоном…”). Засуджений 14.02.1947 трибуналом 60-го стрілецького корпусу до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та медалі “За перемогу над Німеччиною” і клопотання перед Верховною радою СРСР про позбавлення медалі “За відвагу”. Перебував у в’язниці м.Дзауджікау (нині м.Орджонікідзе, Північна Осетія, Росія). Реабілітований 5.06.1989 трибуналом Північно-Кавказького військового округу. (П – 9671)