Коноваленко Лукія Петрівна

1898 р.н., с.Кам’янече, українка, неписьменна, проживала у с.Бельведери (нова назва с.Синюха) Новоархангельського району, робітниця Перегонівського бурякорадгоспу. Заарештована 10.05.1936 Підвисоцьким РВ НКВС (виступи проти стаханівського руху: “Стаханова як такого немає, це все видумка партійців, щоб ми краще спину на них гнули”, “9.05.1936 на зборах бурякової ланки у полі, коли зайшла мова про врожай понад 500 центнерів з гектара, який збирає Марія Демченко, Лукія сказала: “От дала, видно, Сталіну, та й тепер у великій пошані”; на суді з приводу сказаного дуже каялась: “Визнаю себе винною, що висловила стосовно товариша Сталіна і Марії Демченко наклеп. Я не думала цього говорити, але в мене вирвалось слово”). Засуджена 23.06.1936 Київським облсудом до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітована 17.07.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 6836)