Кармазин Павло Федорович

1899 р.н., с.Митрофанівка, українець, освіта початкова, проживав на ст.Пантаївка Олександрійського району, вагар залізничного магазину. Заарештований 15.03.1931 Новопразьким РВ ДПУ (“син поміщика, який мав землі 350 десятин, а також маєток у Самарській губернії 785 десятин, у 1905 році викликав уланів для розправи з повсталими селянами; у кінці 20-х років Павло Кармазин виїхав у Середню Азію, щоб уникнути заслання на північ, у 1930-ому повернувся, влаштувався на роботу в Пантаївці; провадив злісну агітацію проти радянської влади і колгоспів: “Що, працюєте як сучі сини, а отримуєте ріжки та ніжки?”, “Кажуть, що ми будуєм фундамент соціалізму, хороший фундамент буде – на наших кістках”, “в момент розстрілу 48 шкідників у м’ясній справі у присутності залізничників і вантажників Кармазин казав: “Називається знайшли головних винуватців: самі довели країну до того, що не лишилось майже нічого живого, крім голодних людей, а тепер невинних людей розстрілюють – політика без суда і слідства”). Засуджений 26.04.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 23.02.1994 Кіровоградською обласною прокуратурою. (П – 6228)