Гудименко Клавдія Омелянівна

1911 р.н., с.Верблюжка Зінов’євського округу (нині Новгородківського району), українка, освіта неповна середня, проживала у м.Києві, учениця медпрофшколи. Заарештована 31.05.1929 Київським облвідділом ДПУ (член підпільної контрреволюційної організації “Вільна Україна” – див. Бесараб Григорій Лаврович; “Клавдія жила у Києві на квартирі в Пироженка, в минулому верблюзького отамана Наливайка-Бардашова, він давав їй читати націоналістичну літературу, яку вона згодом привозила в село і яку читали члени організації”; при обшуку вилучені вірші Тараса Шевченка “Б’ють пороги”, “Чи Бог бачить із-за хмари”, “Не вмирає правда наша”, націоналістичний гімн “Ще не вмерла Україна” та інші). Засуджена 16.02.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув’язнення у концтаборі. Реабілітована 31.01.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (12385 – П)