Гринько Іван Петрович

1890 р.н., с.Спасове, українець, освіта початкова, проживав у с.Згода Марфівської сільради, колгоспник. Заарештований 30.09.1937 Долинським РВ НКВС (у 1919 році служив у повстанській армії під проводом Григор’єва, командував бронепоїздом; вів антирадянську агітацію з радикальним антисемітизмом: “Були люди, які прагнули зробити життя кращим для селян, але вождь партії, якого вихваляють комуністи, став з ними розправлятись, щоб не позбавитись своєї посади. А треба було убити вождя, тоді настало б інше життя”, “Війна СРСР з Німеччиною неминуча. Селянство владою невдоволене, воно її захищати не буде: за 20 років селяни побачили, що це за влада – і якщо вони візьмуть зброю, то спрямують її проти влади”, “При владі жидівське керівництво. Недаром у Німеччині Гітлер влаштовує їм погроми. Щоб позбутись лиха, треба і нам громити їх, вирізувати поголовно, тоді селянам стане жити краще. Як тільки Гітлер оголосить війну, я знову сяду за кермо бронемашини і безжально знищуватиму жидівську владу і комуністів”). Засуджений 21.10.1937 трійкою УНКВС Дніпропетровської області до розстрілу, вирок виконано 5.11.1937 у Кривому Розі. Реабілітований 7.03.1964 Кіровоградським облсудом. (П – 7807)