Баркар Іван Васильович

1890 р.н., с.Малігонове Тираспольського округу (Молдова), українець, неписьменний, проживав у с.Новоолександрівка Савицької сільради Новгородківського району, селянин-середняк. Заарештований 2.02.1930 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“у 1918 році викликав німців у село і виказав їм бідняків, які ліквідовували поміщицькі маєтки – їх було покарано шомполами”, “у 1920-ому закликав селян організовано повставати проти радянської влади: “Червона армія – це грабіжники”, агітував проти розверстки, ховав свій хліб у ямах і раяв іншим селянам робити так само”, “агітував проти колективізації: “Сози – це панщина, де селян обмінюватимуть на собак”, “Треба сіяти не пшеницю, а кукурудзу, її комуністи не заберуть, а якщо заберуть, то не шкода – хай жирують”, “у лютому 1930 року, не бажаючи усуспільнювати посівматеріал, змішав його з половою і закопав”). Засуджений 18.03.1930 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання на північ. Реабілітований 24.07.1990 Кіровоградською облпрокуратурою. (3646 – П)