Чоботарьов Іван Сидорович

1889 р.н., с.Петрівка (нині с.Вись), українець, освіта початкова, член колгоспу ім.Дзержинсьького. Заарештований 8.03.1938 Великовисківським РВ НКВС (у 1919-20 роках служив у армії Денікіна; провадив антирадянську діяльність). Засуджений 20.04.1938 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 6.06.1938. Реабілітований 26.09.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12352) ЧОВПАН ФЕДІР ЛЕОНТІЙОВИЧ, 1898 р.н., с.Хмельове, українець, освіта початкова, член колгоспу “Інтернаціонал”. У 1929 році був засуджений за антирадянську діяльність, у 1933-ому за шкідницьку діяльність до 5 років неволі. Втретє заарештований 28.12.1937 Хмелівським РВ НКВС (“у 1920 році був у повстанському загоні Залізняка, брав участь у розстрілі комісара Войнаренка, у роки громадянської війни в хаті Човпана містились штаби петлюрівців, махновців, денікінців, залізняківців”; “вів антирадянську агітацію, розвалював трудову дисципліну в колгоспі, незаконно зберігав у хаті зброю”). Засуджений 29.12.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 7.01.1938. Реабілітований 7.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9498) ЧОРНИЙ ОЛЕКСА ПЕТРОВИЧ, 1924 р.н., с.Хмельове, українець, освіта 6 класів, член ВЛКСМ, член колгоспу ім.Карла Маркса. Заарештований 8.01.1941 УНКВС Кіровоградської області (член повстанської організації “Спілка молодих футуристів”, яка постала з п’яти осіб 12.10.1940 і метою якої декларувалась “боротьба проти пригноблення колгоспників” – див. Володимир Бондаренко). Засуджений 11.04.1941 Кіровоградським облсудом до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. У 1972-ому році проживав у с.Хмельовому. Реабілітований 28.07.1972 Верховним судом УРСР. (П – 8266) ЧОРНИЙ ПАВЛО ДАНИЛОВИЧ, 1898 р.н., х.Шаблівичі Новобузького району Миколаївської області, українець, освіта вища, проживав у с.Велика Виска, вчитель школи №1. У 1920 році за участь у каральному загоні, участь у криворізькому повстанні під проводом Іванова арештовувався ЧК і відсидів 7 місяців. Вдруге заарештований 16.11.1937 Великовисківським РВ НКВС (контрреволюційна агітація серед учнів; листування з братом за кордоном). Засуджений 27.11.1937 трійкою НКВС Одеської області до розстрілу, дати виконання вироку у справі немає. Реабілітований 12.02.1957 трибуналом Київського військового округу. Батько Данило розстріляний червоними у 1919 році, бо чинив опір при арешті; брат Микола втік за кордон, брат Дмитро висланий на північ як крупний куркуль. (П – 3569)