Мирза Анатолій Олександрович

1927 р.н., с.Велика Виска, українець, освіта початкова, військовик з грудня 1944 року, червоноармієць військової частини 92882, єфрейтор. Заарештований 10.08.1950 контррозвідкою МДБ військової частини 78165 (антирадянська агітація: “спотворював серед військовослужбовців життя колгоспного селянства, зводив наклепи на наміри радянського уряду будувати комунізм, вихваляв індивідуальну систему господарювання, американський спосіб життя й життя українців за німецької окупації”). Засуджений 18.09.1950 трибуналом військової частини 45121 до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 22.05.1991 головною військовою прокуратурою. (П – 12680) МИРОНИЧЕНКО (МАРАНИЧЕНКО) ФЛОР ПЕТРОВИЧ, 1886 р.н., с.Паліївка, українець, письменний, робітник відгодівельного пункту Маловисківського цукрозаводу. У 1930 році розкуркулений. Заарештований 27.07.1937 Маловисківським РВ НКВС (“після заслання подався на Донбас, а в квітні 1937 повернувся в село, став погрожувати колгоспниці Євгенії Груші, щоб вибралась із його хати – дружина Флора казала: “Я була у Надії Крупської у Москві і вона дала мені документ на право жити в своїй хаті, яку несправедливо забрали при розкуркуленні”; 1 травня син Флора зайшов, повертаючись із школи, до Груші й витоптав на городі грядки посіяних редьки та моркви: “Вам же батько казав виходити з нашої хати! Не дамо садити на нашому городі!”). Засуджений 13.08.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 13.08.1937. Реабілітований 12.09.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10329)