Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 4

Записей на странице:
Всего записей: 3'274, страница 4 из 164
Бабич Григорій Лукович
1911 р.н., с.Соснівка, українець, освіта початкова, хлібороб, вулканізаторник Петрівської машино-тракторної станції у смт Олександрівка. У 1930 році разом із батьком був розкуркулений і висланий у Архангельську область, звідки повернувся у 1931-ому. Вдруге заарештований 9.07.1937 Олександрівським РВ НКВС ("під час перебування денікінських військ у селі висловлював невдоволення радянською владою; втік із місць заслання у 193 1-ому; у 1935-ому казав, що в колгоспі погано жити - працюєш як віл, а нічого не маєш; у 1937-ому розповсюджував чутки, що скоро буде війна й радянська влада загине й розпадуться колгоспи"). Засуджений 15.09.1937 трійкою УНКВС Київської області до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Управлінням НКВС Кіровоградської області 2.02.1940 міру покарання зменшено до 5 років неволі, звільнений з-під варти у 1942-ому і закріплений працювати при таборі "Ивдельлаг", повернувся додому в 1947 році. Реабілітований 25.05.1963 Кіровоградським облсудом. (П - 6599)
Бабич Никифор Онисимович
Бабич Павло Романович
1901 р.н., х.Єлисаветівка Авдотівської сільради Софіївського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, проживав на ст.Користівка, с.Протопопівка Олександрійського району, сигнальник на залізниці. Заарештований 6.08.1937 транспортним відділом управління держбезпеки ст.П'ятихатка ("Син крупного куркуля, який мав до революції власної землі 200 десятин, 3 хутори, використовував найману силу; у громадянську війну служив у варті гетьмана Скоропадського, пізніше в армії білих воював проти радянської влади; у 1923-24 роках перебуваючи на службі у 3-ому Псковському прикордонному полку, а пізніше в Островському прикордонному загоні військ ДПУ, не раз нелегально переходив кордон у Латвію, де зустрічався з представниками латвійської поліції; останнім часом вів контрреволюційну агітацію на зрив заходів партії і уряду: "Троцькістів судять зате, що хотіли добра народу; в колгоспах люди за свою роботу нічого не отримують і голодують; радянська влада грабує селян і робітників...
Багмет Андрій Пилипович
1899 р.н., с.Душенкевичеве (нині приеднане до смт Нова Прага), українець, освіта 4 класи, бев певних занять. Заарештований 22.01.1944 Новопразьким РВ НКДБ (“3 листопада 1941 року працював агрономом Новопразької райземуправи; у квітні 1942 року завербований Терентієм Цимбалістом в Організацію українських націоналістів мельниківської течії, того ж місяця разом із Яковом Дудіним, Андрієм Зарубіним, Іваном Дудником та Семеном Сичовим роздруковував програму ОУН, розповсюджував націоналістичну літературу, зокрема старості Пантазіївської сільуправи Штаньку, який евакуювався згодом із німцями" - див. Терентій Цимбаліст, Знам'янський район, друга книга). Засуджений 4.06. 1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув'язнення з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 8.09.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 14037).
Багмет Текля Борисівна
1899 р.н., с.Душенкевичеве Вершино-Мурзинської сільради (нині приєднане до смт Нова Прага), українка, освіта початкова, проживала у с.Митрофанівка Новгородківського району, член колгоспу ім.Ілліча. Заарештована 8.11.1946 Новопразьким РВ МДБ (антирадянська агітація: “15.07.1946 в приміщенні клубу народний суд розбирав справу, коли зайшла. Багмет і стала викрикувати антипартійні та антиурядові фрази, ображала голову суду: "Громадяни, колгоспників судять жиди й комуністи, судять невинних"; 12 серпня в будинку сільради в присутності колгоспників заявляла: "Не вірте комуністам - це сталінські палачі, до чого вони довели людей: колгоспники тепер будуть їсти трудодні, робітники гризтимуть верстати, демобілізовані - ордени й медалі"; 13 серпня у приміщенні читальні зірвала зі стіни портрет Сталіна: "Він загубив мого сина”; у жовтні 1946 року на колгоспному ринку Митрофанівки співала контрреволюційні пісні і закликала: "Ось, тромадяни, вас судять шолудиві комуністи за те, що ви працюєте на...
Бадьєн Яків Гнатович
1910 р.н., с.Червона Кам'янка, українець, освіта середня технічна (Дніпродзержинський машинобудівний технікум, 1929), член ВКП(б) з 1932 року, до війни проживав у м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, рядовий 8-го гвардійського артилерійського полку. Заарештований 20.08.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 6-ої гвардійської повітряно-десантної Кременчуцько-Знам'янської орденів Червоного прапора і Суворова П ступеня дивізії (антирадянська агітація: "Червона армія, звільняючи окуповані німцями території, грабує населення, під маркою того, що нібито населення саме добровільно віддає їй останні шматки; по війні народу не стане жити краще, адже весь його достаток забиратимуть всеможливими непосильними податками та іншими фальшиводобровільними здачами у фонд державі; після вступу Червоної армії у 1939-40 роках у Західні Україну й Білорусію та Прибалтику радянський уряд забрав у них весь достаток, а самих мешканців цих регіонів ешелонами вивозили в Сибір"). Засуджений 17.09.1944...