Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 4

Записей на странице:
Всего записей: 3'274, страница 141 из 164
Товстоляк Іван Сидорович
1904 р.н., с.Червонобратське (нова назва Братське), українець, освіта початкова, член ВКП(б) з 1929 року, проживав у с.Бандурівка Олександрійського району, толова колгоспу ім.Сталіна. Заарештований 26.07.1937 Олександрійським РВ НКВС ("контрреволюційна агітація: під час проведення пленуму сільської ради вихваляв Гітлера, доводив, що він бореться за свій народ; підтримував зв'язки з колишнім секретарем райпарткому Чуверовим, нині заарештованим як ворог народу; під час читання в газеті "Комуніст" присуду над бандою троцькістів почав вихваляти Зінов'єва й Каменева як членів політбюро, які страждали за царизму у тюрмах, а тому їх не треба розстрілювати"). Засуджений 27.11.1937 Дніпропетровським облсудом до 5 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітований 22.12.1962 Верховним судом УРСР. (П -
Токарев Володимир Гнатович
1926 р.н., селище Приазовське Запорізької області, росіянин, освіта 5 класів, проживав у м.Олександрії, скотар державної племінної станції. Заарештований 19.04.1972 УНКДБ Кіровоградської області (“протягом 1970-1972 років писав та розповсюджував вірші, які дискредитують радянську державу, суспільний лад та окремих керівників ЦК КПРС: вірші і байки вкладав у конверти й надсилав на адресу Олександрійської пошти, щоб їх відкривали й читали, в лютомуквітні 1972-го відправив 22 таких конверти; під творами підписувався КОТ - перші три літери свого прізвища ззаду наперед"; "вважав себе ясновидцем, що перебуває в кровному зв'язку з найвеличнішими людьми минулого"; "два роки тому вороги через ефір змусили його писати вірші, і він не може цього не робити, бо знаходиться під впливом великої сили; чує думки інших людей і може подумки вести з ними розмови"; "при квартирному обшуку вилучено 4 загальних зошити з віршами та байками, 27 учнівських зошитів і 458 одинарних і подвійних аркушів з...
Толмач Павло Прокопович
1904 р.н., селище Нова Прага, українець, освіта початкова, член ВКП(б), проживав у м.Зінов'євську (нині Кіровоград), помічник завскладом Союзтрансу. Був засуджений за спробу вбивства дружини до 2 років неволі умовно. Вдруге заарештований 4.07.1932 Зінов'євським МВ ДПУ ("продовольчі проблеми у Зінов'євську при проведенні хлібозаготівельної кампанії 1931 року викликали у 1932-ому випадки розкрадання продвантажів як неорганізованим населенням під час транспортування вантажів вулицями міста, так і організованими у 50 душ групами, які оточували амбари і склади з хлібом; репресивні методи не дали результатів - весною міліціонери застрелили трьох робітників, але крадіжки продовжувались; у червні 1932 року міськвідділом ДПУ була ліквідована група, яка організовано крала продовольчі вантажі з державних сховищ і перепродувала їх на ринках; окремі учасники мали зброю - при обшуку вилучено обріз із 4 патронами і наган із 24 патронами; групу очолювали Василь Чернявський і Павло Толмач" - див.
Тригубенко Йона Олексійович
1888 р.н., с.Вовчанка, українець, освіта початкова, проживав у м.Кзил-Орда (Казахстан), технік-будівельник. Заарештований 19.01.1931 Новопразьким РВ ДПУ ("в роки громадянської війни був у повстанських загонах Григор'єва, Сірка, Іванова; у 1920 році разом з іншими повстанцями знищив у селі 22 червоноармійців, змушував селян Івана Гуленка, Йосипа Перчуна, Петра Єгорова закопувати трупи, а коли ті відмовились, то вставляв револьвера в рот: "Або кулю ковтни, або їдь закопувати"; того ж року з іншими повстанцями - Юхим та Іван Булди, Трохим Осадчий, Яків Коваленко, Семен Костюк - був засуджений до розстрілу, але отримавши кулю в щоку, прикинувся мертвим, згодом переховувався, працював у різних містах; у січні 1931 року приїхав із Середньої Азії забрати з села свою матір"; "не заперечуючи своєї повстанської участі, винним себе не визнавав"). Особливим відділом Одеського оперативного сектору ДПУ 28.10.1931 справу припинено, 3-під варти звільнений. (П - 7496)