Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 4

Записей на странице:
Всего записей: 3'274, страница 114 из 164
Просуленко Григорій Никифорович
1881 р.н., с.Світлопіль, українець, освіта початкова, проживав у с.Піщаний Брід Олександрійського району, ремонтник залізничної ст.Королівка. Заарештований 19.11.1929 транспортним відділом ОДПУ ст.Королівка ("повернувшись із царської армії в 1918 році, при шаблі, шлику і біноклеві стояв у юрбі односельчан, які співчутливо проводжали червоногвардійців, що відступали перед приходом німців, і казав: "Так їм і треба, босякам!”; у 1919-20 роках при гетьманській і петлюрівській владі був організатором і головою "Просвіти" у своєму селі, провадив ідею націоналізму, самостійної України, втягував у організацію заможників - сам одягався в тайдамацький одяг при шаблі з наганом; за радянської влади продовжував діяти у "Просвіті", брав участь у повстанні 1920 року; перейшовши працювати стрілочником на залізницю, утримував середняцьке господарство у селі, на виробництві казав: "Соціалістичне змагання - пе кабала для робітників; і не чекайте поліпшення, поки при владі євреї"). Засуджений 23.02.1930...
Просяникова Віра Пилипівна
1922 р.н., с.Цвітне, українка, освіта середня, кандидат в члени ВКП(б) з травня 1940 року, агент штабу 38 армії. Заарештована 27.11.1941 особливим відділом НКВС 12-0ї армії (підозрювалась як агент німецької розвідки у шпигунській діяльності: "у серпні 1941 року штабом 38-01 армії була послана в розвідку у розташування німецьких військ; потрапивши в полон і піддавшись допиту німецьким офіцером, повідомила йому про мету свого прибуття, видала відомі їй дані про розташування частин Червоної армії, після чого була завербована німецькою розвідкою і з завданням шпигунського характеру направлена в розташування частин Червоної армії", "на суді Просяникова заявила, що до неї застосовували незаконні методи допиту в особливому відділі 12-ої армії, тому вона згодом змушена була визнати себе винною в завербуванні німецькою розвідкою"). Особливим відділом НКВС Південного фронту 18.08.1942 справу припинено, з-під варти звільнена. (П - 4770)
Прудкий Мирон Гнатович
1915 р.н., с.Шабельники Чигиринського району Черкаської області, українець, проживав у м.Олександрії, учень 2-го курсу технікуму політосвіти. Заарештований 22.11.1936 Олександрійським РВ НКВС ("вів антирадянську агітацію: висловлювався, що студентам в СРСР погано живеться, ніхто на їхнє життя не звертає увагу; що в СРСР бракує товарів, хоча газети пишуть про досягнення; що за старого часу менше було промисловості, та всього було більше, засуджував колгоспний лад, при якому люди працюють за паличку; 14 листопада 1936 року на лекції з фізики в контрреволюційному дусі розшифрував абревіатури ТОРГСИН - товариш, оглянись, рабочие гибнут, Сталин истребляєт народ і МТС - могила трудового селянства"). 19.12.1936 звільнений з-під варти під підписку про невиїзд, 22.03.1937 у робітничому гуртожитку радгоспу "Комінтерн" вкрав речей на 700 рублів і був удруге затриманий та засуджений 21.04.1937 народним судом Олександрійського району до 1 року неволі. Вдруге засуджений 28.05.1937 Дніпропетровським...
Пташинський Павло Антонович
1915 р.н., с.Столяри Озинського району Саратовської області, українець, освіта середня спеціальна (Богодухівська школа керівних кадрів сільського господарства), кандидат у члени ВКП(б) у 1938-41 роках (виключений за приховування факту, що його два дядьки розкуркулені й вислані на Соловки), проживав у селищі Шарівського радгоспу Олександрійського району, керуючий відділком бурякорадгоспу. Заарештований 15.12.1949 Новопразьким РВ МДБ ( зоставшись на окупованій німцями території, жив у Великовисківському районі, працював з серпня 1941 до липня 1942 року керуючим Петрівського відділку Мар'янівського бурякорадгоспу, радгоспи при німцях називались держмаєтками; далі за добру службу став директором маєтку - аж до квітня 1944 року; восени 1943-го за відданість німецькій владі був нагороджений в Кіровограді медаллю "Дубовий лист", жорстоко поводився з військовополоненими Червоної армії, яких у полі охороняли козаки; бив полонених за відмову працювати, доносив коменданту; при відступі німців...
Пузанов Яків Давидович
Пузенко Юхим Юхимович
1915 р.н., с.Войнівка. українець, освіта незакінчена вища (Московське артилерійське училище, 1937; курси вдосконалення при академії РСЧА, 1942, м.Самарканд), член ВКП(б) з 1941 року, командир 32-го артполку 266-ої стрілецької дивізії, майор. Заарештований 8.06.1943 відділом контррозвідки “Смерш” 3-ої гвардійської армії ("Службовим телефоном, який мав зв'язок з усіма підрозділами полку, із своєї землянки я не раз вів розмови антирадянського змісту: відкрито закликав військовослужбовців зраджувати Батьківщині і переходити на бік супротивника - щоб мене не впізнали за голосом, я вів пропаганду від імені ворога, який нібито підключився у телефонну лінію полку, при чому щоразу я свій голос міняв" - із свідчень Пузенка на допитах; на судовому засіданні пояснив: "Мій злочин пояснюється неповною завантаженістю в роботі: я не знав що робити, чим займатись, фактично бив байдики, а контролю з боку керівництва не було"). Засуджений 28.08.1943 військовим трибуналом Південно-Західного фронту до 8...