Сохранено 2637949 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 169 из 183
Чалий Григорій Миколайович
1896 р.н., с.Інгуло-Кам’янка, українець, освіта початкова, проживав у смт Новгородка, начальник експлуатації доріг райшляхвідділу. Заарештований 17.08.1948 Кіровоградським облуправлінням МДБ (“до квітня 1942 року працював у німців десятником дорвідділу, до кінця 1943-го – завідувачем дорвідділу райуправи, виганяв громадян на ремонтні роботи, забирав у людей меблі для потреб дорожного відділу, підтримував зв’язок з німецькими каральними органами, за його доносами арештовані німцями військовополонені Пономаренко й Савченко”). Засуджений 31.08.1948 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 25 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Трибуналом Київського військового округу 18.03.1955 вирок зменшено до 6 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 1 рік. З-під варти звільнений 23.04.1955. Реабілітований 28.04.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (13845 – П)
Чаплинський Микола Тихонович
1919 р.н., с.Покровка, українець, освіта 6 класів, тракторист колгоспу – до армії, мобілізований у 1939-ому, червоноармієць 10-го окремого дисциплінарного батальйону. За самовільне відлучення з військової частини 25.09.1940 трибуналом Прибалтійського військового округу засуджений до 1,5 року дисциплінарного батальйону. Вдруге заарештований 11.07.1941 3-ім відділенням НКВС 23-ої армії (антирадянська агітація: “6.07.1941 на обладнувальних роботах командирського бліндажу в районі воєнних дій вихваляв війська Німеччини, висловлював контрреволюційні погляди на життя в прибалтійських республіках: “Німецькі війська мають добрий успіх, вони взяли Литву, Латвію, візьмуть і весь Радянський Союз, оскільки багато людей невдоволені радянською владою, особливо в прибалтійських республіках, там народ сам повстав проти такої влади, яка захопила їхні землі силою зброї, проти волі мас – там трудящі жили добре, а в СРСР голодують”). Засуджений 17.07.1941 військовим трибуналом 28-ої армії до розстрілу.
Чеболда Борис Овсійович
1905 р.н., с.Листопадове, українець, освіта середня, член ВКП(б) у 1928-31 роках, червоноармієць 68-го окремого полку зв’язку. Заарештований 15.11.1941 особливим відділом НКВС 68-го ОПС (антирадянська агітація: “в розмові з помічником командира взводу заявляв, що тримає зло на партію через репресії рідних, образливо відгукувався на адресу керівників партії та уряду, вихваляв фашистські держави, їхні лад і армію – в розмовах з офіцерами і політруками відверто зізнавався, що все життя боровся проти партії, захищав усі свої контрреволюційні погляди”). Засуджений 18.11.1941 військовим трибуналом 37-ої армії до розстрілу, вирок виконано 21.11.1941. Реабілітований 27.05.1991 прокуратурою Північно-Кавказького військового округу. Рідний брат Михайло за “зв’язки із злочинним елементом” у 1937 році висланий у Красноярський край, дядько Олекса Чеболда розкуркулений і висланий у Вологодську область, де помер. (П – 12676)
Чепілко Матвій Савович
1891 р.н., с.Плетений Ташлик, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, помічник наглядача вантажного двору залізничної станції. Був заарештований у 1920 році. Вдруге заарештований 17.03.1931 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (підозрювався в належності до контрреволюційної організації). Дорожньо-транспортним відділом ОДПУ м.Одеси 2.07.1931 справу припинено, з-під варти звільнений. Втретє заарештований 12.12.1932 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (при Центральній Раді, уряді Української Народної Республіки, був секретарем залізничної організації УСДРП; будучи секретним співробітником, сексотом, ДТВ ОДПУ, не повідомив органи ДПУ про існування “повстанського угруповання з п’яти осіб, яке з березня 1931 року на території Зінов’євського та Великовисківського районів від імені Братства Українського Народу і Повстанської Української Селянської Ради розповсюджувало контрреволюційні листівки з закликом створювати підпільні осередки і готуватись до збройного повстання проти радвлади”).
Чепілко Тихін Савович
1910 р.н., с.Плетений Ташлик, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, паровозний кочегар залізничної станції. Заарештований 10.12.1932 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (член “повстанського угруповання з п’яти осіб, яке з березня 1931 року на території Зінов’євського та Великовисківського районів від імені Братства Українського Народу і Повстанської Української Селянської Ради розповсюджувало контрреволюційні листівки з закликом створювати підпільні осередки і готуватись до збройного повстання проти радвлади”, “Тихін Чепілко за рік поширив більше півсотні написаних від руки на чвертках аркуша з каучуково штампованим підписом листівок, поширював поштою, передавав хлопцям із Плетеного Ташлика”). Засуджений 9.02.1933 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 5 років концтабору. Реабілітований 24.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11861)