Сохранено 2667202 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 2

Записей на странице:
Всего записей: 3'995, страница 56 из 200
Жуйван Василь Петрович
1907 р.н., с.Федорівка, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, без певних занять. Заарештований 8.02.1944 відділом контррозвідки "Смерш" 279-ої Смоленсько-Кіровоградської дивізії (у липні 1941 року був мобілізований у Червону армію, прослужив 9 днів, при наступі німців дизертирував і вернувся в село: "Хіба я дурний відступати з Червоною армією - її все одно розіб’ють?; під час окупації жив у Федорівці та Вишняківці, маючи патент від німецької влади, працював шевцем; восени 1941-го на весіллі Марії Санькової виголосив тост: "Панове, щоб радянська влада більше не вернулась, а німці мали успіх. Хай живе Адольф Гітлер!"?; звинувачувався, що видав німцям колишнього радянського активіста а в війну старосту села Чередниченка). Засуджений 17.03.1945 особливою нарадою НКВС СРСР до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11613)
Жупаненко Іван Матвійович
Жупаненко Федора Яківна
1885 р.н., с.Петрівка Великовисківського (нині с.Вись Маловисківського) району, українка. проживала у с.Германівка (нині Гарманівка) Компаніївського району, освіта початкова, хлібороб. У 1931 році розкуркулена. Заарештована 20.01.1933 Зінов’євським МВ ДПУ (належала до гурту селян, які "під усякими приводами прагнули шкодити справі соціалістичного будівництва на селі, зривали всі заходи радянської влади, особливо виконання плану хлібозаготівлі 1932 року, коли сільрада Германівки на середину січня 1933-го не виконала й половини доведеного їй завдання"; підтримувала слова Моржана: "Дурні ті, хто йде в колгосп - я живу добре, а колгоспники голодні Й голі", в результаті чого "від початку колективізації артіль “ОСО” і комуна “Степовик” відстають у хлібоздачі"). Засуджена 20.02.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання на північ. Реабілітована 9.02.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 7196)
Журавський Михайло Олексійович
1911 р.н., с.Жмурине Лельчицького району Гомельської області (Білорусія), білорус, освіта початкова, проживав на ст.Помічна, рахівник МТС. У 1933 році за зв'язки з репресованими родичами був засуджений до 5 років ув'язнення в концтаборі. Вдруге заарештований 15.06.1938 Піщанобрідським РВ НКВС (учасник польської військово-повстанської організації, закликав селян виходити із колгоспів). Засуджений 8.10.1938 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, дати виконання вироку у справі немає. Реабілітований 27.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Батько Олексій Іванович репресований на 8 років за посібництво повстацям Горося і зв"язки з польським ксьондзом, вдруге заарештований у 1937-ому; брат Устим у 1933 році за "зв'язки з польськими шпигунами" засуджений до 10 років концтабору; чоловік сестри Данило Андрійович Тарганний репресовувався у 1929 і 1937 роках; дядько Микола Іванович Журавський засуджений у 1933 році. (П - 8798)