Сохранено 2667202 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 2

Записей на странице:
Всего записей: 3'995, страница 193 из 200
Шимусюк Степан Олександрович
1892 р.н., с.Лосинець Томашівського району Холмської області (Польща) українець, освіта вища, проживав у м.Знам’янка, викладач географії. Заарештований 3.10.1945 Знам’янським транспортним відділом НКДБ ст.Знам’янка ("із жовтня 1941 року дев’ять місяців працював інспектором шкіл Знам’янської райуправи, на районній нараді вчителів вимагав від них виховувати дітей в націоналістичному дусі, агітував за створення Самостійної України, зводив наклепи на радянську владу", “у 1942 році був арештований німецькою жандармерією і кинутий у концтабори, звідки його визволили американські війська", додому повернувся як репатріант). Засуджений 28.11.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 10.05.1989 Кіровоградським облсудом. (П – 10061)
Шишенко Дмитро Андрійович
1889 р.н., с.Миколо-Бурдзинівка (нині у складі с.Василівка), українець, освіта початкова, вагар Криворізької залізничній станції. У 1933 році притягувався до судової відповідальності за антирадянську агітацію. Вдруге заарештований 27.06.1941 УНКДБ Дніпропетровської області (“в різкій формі зводив наклепи на адресу вождя народів, дискредитовуючи здійснюване ним керівництво: “Про заможність колгоспів тільки в газетах пишуть”, “На буряках колгоспники працюють брудні, голодні й босі та ще й нічого за це не отримують”; 21 січня 1941 року жартував із друзями: “Вставай, підем копати яму!” – “Яку яму?” – “Хіба не знаєш, що сьогодні – день смерті Леніна? Закопаємо його іще глибше. Не знаю тільки, чого це люди святкують день смерті. Добре було б і Сталіна закопати, може, жити б стало краще”). Засуджений 13.08.1941 Дніпропетровським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 31.08.1992 Генеральною прокуратурою України.
Шишкін Федір Микитович
1928 р.н., с.Покровське, росіянин, освіта 5 класів, проживав у м.Рахові Закарпатської області, рядовий військової частини 26793 з березня 1949 року. У 1946 році Смілянським райнарсудом був засуджений за крадіжку до 2 років неволі. Вдруге заарештований 15.08.1949 відділом охорони МДБ військової частини 92796 ("з 1933 по 1942 рік перебував у дитбудинках, втік, жив по багатьох містах Радянського Союзу, крав чемодани у пасажирів на залізничних вокзалах, за що й був засуджений у 1946 році; у Радянській армії не виконував наказів командирів: за 5 місяців служби мав 8 дисциплінарних стягнень та 60 діб суворого арешту в карцері: зводив наклепи на умови військової служби: "Зараз краще сидіти в тюрмі, ніж служити в армії", вів антирадянську агітацію"). Засуджений 12.11.1949 трибуналом військової частини 12662 до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Трибуналом Прикарпатського військового округу 29.05.1956 міру покарання зменшено до 5 років...
Шкафар Михайло Степанович
1889 р.н., с.Шамівка (приєднане до с.Дмитрівка), українець, освіта початкова, рахівник колгоспу "Хвиля революції". У 1931 році заарештовувався за антирадянську агітацію. Вдруге заарештований 24.01.1938 Знам’янським РВ НКВС (учасник збройного повстання 1920 року проти радвлади у Шамівці, член "Просвіти" в 1918-20 роках, на зібраннях якої читались романи В.Винниченка, співались пісні "А вже років двісті, як козак в неволі" та інші; “член створеної у 1934 році повстанської української націоналістичної організації, завданням якої було здійснення диверсійних актів на залізниці і в сільському господарстві, ліквідація партійних і радянських працівників в період початку війни капіталістичних держав проти СРСР"). Засуджений 9.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 15.05.1938. Реабілітований 11.04.1959 Кіровоградським облсудом. (ГП - 4692)
Шмальц Антоніна Михайлівна
1923 р.н., с.Антонівка Компаніївського району. українка, освіта початкова, проживала у м.Кіровограді, сортирувальниця міського поштамту. Заарештована 29.01.1944 УНКДБ Кіровоградської області ("у березні 1942 року прийняла німецьке підданство, отримувала продукти харчування як фольксдойч, влітку виїхала у Німеччину, де у таборі м.Франкфурт виконувала завдання коменданта табору - виявляти учасників опору німецькій адміністрації, у жовтні 1942-го повернулась додому, навела зв’язки з гебітскомісаром, виявляла на пошті й на базарі невдоволених німецькими порядками -- написала в гебітскомісаріат два донесення про загальні настрої людей, вказуючи конкретних осіб"; підозріовалась як таємний агент німецької контррозвідки). Засуджена 18.11.1944 особливою нарадою НКВС СРСР до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Померла 10.11.1945 в таборах. Реабілітована 31.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12319) _ 29