Сохранено 2667202 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 2

Записей на странице:
Всего записей: 3'995, страница 179 из 200
Хижняк Прокіп Денисович
1887 р.н., с.Катеринка Первомайського району Миколаївської області, українець, освіта початкова, проживав на ст.Шостаківка Кіровоградського району, вагар. У 1931 році розкуркулений. Заарештований 25.12.1932 ОДТВ ОДПУ ст.Вознесенськ (син крупного куркуля, який до революції мав 25 десятин землі, тримав у банку вклад на суму 18,5 тисяч рублів золотом, після революції в господарстві використовував найману працю - 15 душ у літню гарячу пору; у 1932 році за хабарі з пасажирів був засуджений товариським судом - сувора догана з попередженням про звільнення; агітував проти заходів радянської влади). Засуджений 15.02.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 31.01.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. Батько і тесть розкуркулені у 1921-ому, два рідні брати і два брати дружини розкуркулені у 1930 році. (П – 7178)
Хлистун Яків Купріянович
1890 р.н., с.Германівка (нині Гарманівка), українець, письменний, хлібороб. У 1932 році розкуркулений. Заарештований 20.01.1933 Зінов’євським МВ ДПУ (б завідуючи в комуні "Степовик" сільськогосподарським інвентарем, недбало ставився до нього, гальмував жнива 1932 року"; належав до гурту селян, які "під усякими приводами прагнули шкодити справі соціалістичного будівництва на селі, зривали всі заходи радянської влади, особливо виконання плану хлібозаготівлі 1932 року, коли сільрада Германівки на середину січня 1933-го не виконала Й половини доведеного їй завдання"; підтримував слова Моржана: "Дурні ті, хто йде в колгосп - я живу добре, а колгоспники голодні й голі", в результаті чого "від початку колективізації артіль "ОСО" і комуна "Степовик" відстають у хлібоздачі"). Засуджений 20.02.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 9.02.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 7196)
Холодій Андрій Сидорович
Холодій Василь Мартинович
1894 р.н., с.Федорівка (хутір Мухортовський), українець, освіта? класи, проживав у с.Червоновершка Компаніївського району, водовоз веттехнікуму. У 1930 році розкуркулений і висланий на північ, у 1933-ому за розтринькування державних грошей Архангельським судом засуджений до 3 років неволі. Вдруге заарештований 23.07.1941 Кіровоградським МРВ НКДБ (у 1914 році мобілізований на Першу світову війну, через два роки потрапив до німців у полон, звільнений у 1919-ому; антирадянська агітація і діяльність: "у 1940 році порвав портрет керівників партії та уряду й висловився нецензурно", "напочатку липня 1941-го в присутності селян говорив: "По радіо передають лиш те, що добре, а про погане замовчують"). Засуджений 5.06.1943 особливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 22.08.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Батька розкуркулили у 1921 році. (П – 12222)
Холявко-Пшеничний Василь Петрович
1878 р.н., с.Цибулеве, українець, освіта середня, хлібороб. Заарештований 29.12.1928 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (у 1916 році закінчив школу прапорщиків, у першу імперіалістичну командував полком, у 1920-х брав участь у повстаннях під проводом отаманів Хмари, Кваші, Штиля і Блакитного, після ліквідації повстанського руху переховувався в монастирі, посвячений у священики; "був активним членом, ідеологом контрреволюційної організації, заснованої у червні 1928 року в Чорному лісі, яка ставила мету збройного повалення радянської влади і здобуття незалежності України шляхом розповсюдження чуток, поширення друкованих прокламацій - деякі були розклеєні у селі Красносілля, - руйнування залізничних колій, псування засобів зв’язку"). Засуджений 3.06.1929 ОДПУ до розстрілу, вирок виконано 13.06.1929. Реабілітований 25.10.1989 Кіровоградським облсудом. (ТІ - 11359)