Сохранено 2667202 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 2

Записей на странице:
Всего записей: 3'995, страница 166 из 200
Сущенко Максим Гаврилович
1911 р.н., с.П’ятоіванівка (нова назва Могутне), українець, письменний, проживав у с.Володимирівка Кіровоградського району, молотобоєць МТС ім.Горького. У 1930 році розкуркулений, майно розпродане, від заслання переховувався; у 1933-ому за контрреволюційну агітацію проти колгоспів Великовисківським нарсудом був засуджений до 5 років неволі. Вдруге заарештований 28.07.1937 Великовисківським РВ НКВС (під час колективізації закопував свій хліб, аби не здавати державі; 1936-го втік із заслання, продовжував вести антирадянську агітацію: 1.05.1936 біля сільської кооперації казав селянам: "На півночі колгоспи вже ліквідовані, скоро й тут колгоспну землю розділять в індивідуальне користування", "Хоч радянська влада існує 19 років, але це не означає, що вона вічна, адже Паризька комуна існувала 40 років і та впала"). Засуджений 10.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 7.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 8965)
Тараман Григорій Дмитрович
1913 р.н., с.Новоянисоль Володарського району Донецької області, грек, освіта початкова, проживав у м.Знам’янка, телеграфіст. Заарештований 25.02.1935 ОТДВ ОДПУ ст.Знам’янка (під час чергування Василь Петров розповів анекдот телеграфісту Тараману, а той зафіксував його на стрічці апарата Морзе: "Сталіна і Калініна запросили за кордон, дали сніданок, після сніданку вийшли вожді подихати свіжим повітрям, от Калінін і показав золоту ложку, яку він потягнув за сніданком, Сталін: "Давай ділитись!" — "Еге, хитрий, це моє", — та й сховав у ліву кишеню; за обідом гостей просять розповісти, яким чином вони стали керівниками такої великої держави, Калінін: "До революції мій батько був високим чиновником, бачив мене теж на царській службі, я старанно вчився, але боротьба за соціальне визволення привела мене у підпілля, а потім мене обрав народ”; Сталін: “Ну, а я все життя був аферистом, ось зараз можу показати, які я номери виробляв: бачите цю золоту ложку? - взяв її зі столу Й заховав собі у...
Таран Григорій Васильович
1887 р.н., с.Шамівка (приєднане до с.Дмитрівка), українець, освіта початкова, сторож колгоспу "Хвиля революції". У 1932 році був засуджений до 5 років неволі. Заарештований 9.02.1938 Знам’янським РВ НКВС (учасник збройного повстання 1920 року проти радвлади у Шамівці, член "Просвіти" в 1918-20 роках, на зібраннях якої читались романи В.Винниченка, співались пісні "А вже років двісті, як козак в неволі" та інші; "член створеної у 1934 році повстанської української націоналістичної організації, завданням якої було здійснення диверсійних актів на залізниці і в сільському господарстві, ліквідація партійних і радянських працівників в період початку війни капіталістичних держав проти СРСР”). Засуджений 9.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 17.05.1938. Реабілітований 11.04.1959 Кіровоградським облсудом. (П – 4692) `