Сохранено 2667202 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 2

Записей на странице:
Всего записей: 3'995, страница 120 из 200
Немченко Дмитро Лукашович
1890 р.н., с.Маркове, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, помічник машиніста ст.Кірово- Українське. Заарештований 26.11.1948 Кіровоградським міськвідділом МДДБ ("знаючи про існування антирадянської націоналістичної організації у Кіровограді, що ставила мету побудову Самостійної України, прагнучи створити матеріальну базу для організації, брав участь у розробці планів пограбування громадян, їздив на ці пограбування, але не здійснив своїх намірів з не залежних від нього причин" - 1954 року Михайло Нагорний, один із десяти звинувачуваних по цій справі осіб, написав ряд скарг, в яких він вказує, що "ніколи не був націоналістом, що свідчення про створення ним націоналістичної організації були результатом залучення його органами слідства до секретного співробітництва і що ця організація створена самими слідчими органами"). Засуджений 27.04.1949 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до б років виправно-трудових таборів, звільнений 27.03.1953 за амністією.
Несміян Іван Григорович
1918 р.н., с.Буланівка (приєднане до с.Гаївка), українець, освіта 6 класів, рядовий 273-го інженерно-саперного батальйону. Заарештований 45.10.1944 контррозвідкою "Смерш" 60-ої інженерно-саперної Кіровоградської бригади (перебуваючи на службі в 275-ому артполку Червоної армії, у вересні 1941 року потрапив у оточення, був поранений, без свідомості лишився на полі бою, жителі с.Гоголевого Київської області підібрали його, через тиждень німці перевели у Бориспільський табір військовополонених, звідки у грудні він утік, у Буланівці односельчанин Сушко запропонував іти в партизани, але, боячись репресій, Несміян відмовився -- згодом німці партизанів арештували; звинувачувався у тому, що добровільно здався в полон та завіз німцям свого командира, а після повторної мобілізації у січні 1944 року "вів антирадянську агітацію, вихваляв фашистські порядки"). Відділом контррозвідки "Смерш" 7-ої гвардійської армії 28.05.1945 справу припинено, з-під варти звільнений, направлений для подальшого...
Нестеренко Герасим Онуфрійович
1890 р.н., с.Червоновершка, українець, освіта середня (Новобузька учительська семінарія), проживав у с.Фолтешти повіту Косурдуй (Румунія), мав власне господарство. Заарештований 7.06.1945 інспекцією радянської контрольної комісії в Румунії (в період революції 1917 року працював у Єлисаветградській земельній управі завідувачем шкільного відділу, в роки громадянської війни командував сотнею у війську армії УНР та повстанській армії Нестора Махна, до 1922 року під іменем Герасим Орел оперував на терені Херсонської та Київської губерній повстанським загоном у кількості 30 козаків, відступив за кордон у 1922 році; 1923-го вступив до націоналістичної організації "Допомоговий комітет української еміграції в Бухаресті", вибирався делегатом конференцій та з’їздів цієї організації, працював у відділі пропаганди, вів антирадянську агітацію). Засуджений 15.04.1946 особливою нарадою МВС СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 29.06.1989 Кіровоградською...