Сохранено 2643757 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 1

Записей на странице:
Всего записей: 2'586, страница 104 из 130
Смілянець Пилип Васильович
1902 р.н., с.Таужне, українець, освіта початкова, хлібороб, сезонний вантажник залізничної станції. У 1919 році разом із Михайлом Ванденком, Пилипом Ткачуком, Ананем Колосовським у складі армії УНР перейшов кордон у Румунію, звідки невдовзі вернувся, був заарештований і відправлений на лісорозробки, де перебував до 1922 року. У 1930 році розкуркулений. Вдруге заарештований 17.03.1933 Гайворонським РВ ДПУ ("агітував проти колективізації, яка доведе до голоду, на власному прикладі показував, що краще працювати на залізниці, а не в колгоспі; окремі колгоспники вірили агітації, кидали село і їхали в інші міста шукати роботу у промисловості"). Дорожно-транспортним відділом ДПУ ст.Гайворон 13.04.1933 справу припинено, з-під варти звільнений із занесенням у списки для чищення транспорту. Втретє, працюючи робітником бурякопункту, заарештований 17.02.1938 Гайворонським РВ НКВС ("разом із Ванденком та своїм батьком Василем Несторовичем вели капітулянтську агітацію серед колгоспників, вихваляли...
Смішний Аркадій Іванович
1914 р.н., с.Дорожинка, українець, освіта середня технічна, кандидат у члени ВКП(б), старшина 2-ої статті Військово-морського флоту, під час німецької окупації проживав у м.Олександрії, військовослужбовець із грудня 1943 року, агент-резидент розвідуправління штабу 2-го Українського фронту. Заарештований 11.10.1944 управлінням контррозвідки "Смерш" 2-го Українського фронту ("під час німецької окупації викликався поліцією на допити, як комуніст; будучи покликаний у Червону армію, в ніч на 8 квітня 1944 року разом з радисткою Надією Смішною був закинутий у німецький тил біля м.Леове, Бессарабія, для виконання розвідувальних завдань - затриманий румунською жандармерією після приземлення; у серпні дав згоду служити в РОА - Російській визвольній армії; через тиждень, 24.08.1944 втік до частин Червоної армії"). Засуджений 3.04.1945 трибуналом 2-го Українського фронту до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років і конфіскацією майна.
Смолієвський Сергій Юхимович
1883 р.н., с.Горлинка Богопільського району (нині Первомайського Миколаївської області), українець, освіта початкова, проживав у с.Липовеньке Голованівського району, член колгоспу "Нове життя". Заарештований 1.04.1931 Голованівським райвідділом ДПУ (підозрювався у розстрілі червоних партизан у 1920 році; версія подій Смолієвського: «У 1918 році я вернувся з флоту, де служив матросом, і взявся за справу встановлення радянської влади, але тут нагрянули гетьманці, згодом денікінці, я переховувався, а коли повернувся в село, то був призначений головою сільради; у 1920-ому, одразу по відходу денікінців у селі виникла ватага бандитів під керівництвом Трохима Погорелюка і Фадея Ковальчука; сільським міліціонером Іваном Запорожцем були заарештовані двоє з цієї ватаги, Пилип Заставнюк і Володимир Кремсал - за пограбування і підпал хати Германа Стесельбойма; довідавшись про арешт, інші бандити розбили волосний виконком, визволили арештованих, а замість них посадили, побивши, мене й Івана...