Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Я»

Всего записей: 33'355, страница 1536 из 1'668
Якубовський Никифор Хрисантович
1895 р.н., с.Корсунівка (приєднане до с.Іскрівка), українець, освіта початкова, член колгослу "Третій вирішальний". У 1930 році розкуркулений. Заарештований 6.12.1937 Петрівським РВ НКВС ("після розкуркулювання виїхав на Криворізькі копальні, повернувся у 1936-ому, разом з іншими куркулями провадить шкідницьку діяльність: згноїли всі колгоспні корми - від дощу погнило 64 скирти; під час підписки на державну позику для оборони країни казав: "Підписуватись не треба, це добровільна справа і ніхто нікого не має права примусити" - на позику не підписались 84 колгоспники; стосовно виборів у Верховну раду казав: "Хіба це широка демократія, коли в бюлетень записують двох кандидатів? на вас комуністи натягнули ярмо, а після виборів іще гірше буде"). Засуджений 28.12.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 4.02.1938. Реабілітований 28.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 9482)
Янц Олена Абрамівна
1898 р.н., смт Желанне Ясинуватського району Донецької області, німкеня, освіта середня, проживала у с.Ганнівка Петрівського району. без певних занять. Заарештована 25.02.1938 Петрівським РВ НКВС ("народилась у сім'ї мелоністського проповідника, який до колективізації працював управителем млина, нічого не відає про антирадянську діяльність брата Абрама Нейштетера і Давида Фрезе" - із свідчень у 1967 році. див. Давид Фрезе). Засуджена 11.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Звільнена 29.03.1948. Реабілітована 27.12.1967 Кіровоградським облсудом. Батько, мати і брат Абрам Абрамович Нейштетер у 1929 році вислані в Архангельську область, чоловік Абрам Абрамович Янц репресований у жовтні 1937 року, четверо дітей від 10 до 16 років лишились із матір'ю Оленою; у 1937 році репресовані брат чоловіка Яків і брат Олени Абрам; німці-колоністи, що проживали при станції Желанна, в перший місяць війни вислані далеко в тил. (П - 8140) а
Ястреб Іван Корнійович
1910 р.н., с.Новий Стародуб. українець, малописьменний, мобілізований у Червону армію 25.06.1941, червоноармієць 3-01 роти 3-го батальйону 69-ої стрілецької бригади. Заарештований 30.11.1941 особливим відділом НКВС 69-ої окремої стрілецької бригади (“19.11.1941 середчервоноармійців вів профашистську агітацію, розповідаючи про добре ставлення німців до військовополонених червоноармійців, вихваляв умови їхньої служби, харчування, обмундирування і таке інше"; із свідчень Ястреба: "Під кінець літа 1941 року, коли наш 300-ий стрілецький полк займав оборону за 40 кілометрів від Білої Церкви, командир відділення Прокопенко мені і червоноармійцю П'яті наказав іти в розвідку: просунутись кілометр уперед і вивідати наявність німецьких військ; десь через кілометр на нас наскочили 8 німецьких солдатів, обеззброїли нас і повели в ближнє село, в хатину, де сиділо двоє, один у військовому, а другий у цивільному, останній розпитував мене хто я та звідки, чи маю сім'ю, чи член колгоспу і таке інше; потім допитали П'яту і посадили в сарай, де ми знаходились 2 доби; нам давали їсти білий хліб і ковбаси по 50 грам, а потім вартовий пригощав нас хорошими сигаретами: він розповідав нам також, що днем раніше тут сиділи 8 полонених червоноармійців, які були комуністами і комсомольцями, партдокументи у них відібрали і розстріляли; на другий день я просився у вартового, щоб він нас відпустив. але він нічого не відповів, тоді я вирішив утікати, що й зробив, слідом за мною втік і П'ята, разом ми пройшли кілька кілометрів і нас застала ніч у полі, де ми переспали у скирті до ранку, а вранці рушили в бік фронту; скоро відчули, що по нас стріляють свої ж, ми зняли сорочки і стали ними розмахувати, тоді стрільбу припинили і ми повернулись до наших"). Засуджений 8.12.1941 трибуналом військового з'єднання №4590 до розстрілу, Верховним судом СРСР 27.12.1941 міру покарання замінено на 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 11.06.1991 головною військовою прокуратурою з реабілітіції. (П - 12681)