Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Ю»

Всего записей: 16'526, страница 790 из 827
Юраш Петро Степанович
Юрковський Григорій Федорович
1867 р.н.. с.Красносілля, українець, освіта початкова, хлібороб. У 1930 році розкуркулений. Заарештований 31.01.1930 Зінов'євським окрвідділом ДПУ ("в роки громадянської війни був у повстанському загоні Хмари; антирадянські настрої"). Засуджений 7.03.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 5 років заслання у північний край, м.Архангельськ. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Вдруге. працюючи пічником, заарештований 27.07.1937 Єлизаветтградківським РВ НКВС (“у 1919-20 роках був членом повстанкому і організатором селянського повстання проти радянської влади і червоних військ - розібрали колії, пустили під укіс червоний поїзд. грабували майно, за що згодом був позбавлений виборчих прав; після втечі з заслання ніде не працює, займається спекуляцією, агітує проти підписки на позику, закликає колгоспників не виходити на роботу"). Засуджений 13.08.1937 трійкою УНКВС Одеської області на 8 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 22.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (ПІ - 10017,
Юрченко Кирило Якович
1871 р.н., с.Войнівка, українець, освіта середня, проживав у м.Олександрії, без певних занять. Заарештований 22.12.1943 управлінням НКВС Кіровоградської області ("в роки німецької окупації з 5.09.1941 працював директором друкарні, організував штат друкарні і створив редакцію, з квітня 1942-го виконував обов'язки завгоспа і касира друкарні та редакції газети "Олександрійський бюлетень"-"Олександрійські вісті", сам написав 3 антирадянські статті, одна з яких називалась "Бабське радіо" - гумореска, а друга "Спогади за часів НКВД", в якій автор розповідав про розстріли ВЧК 1920 року в Єлисаветграді, зводив наклепи на радянський лад"; "Я був активним прихильником німецького порядку, а тому й виконував волю німецької влади" - із свідчень на допитах). Помер 24.03.1944 у лікарні НКВС від туберкульозу легень і загального артеріосклерозу. Олександрійським райвідділом НКДБ 26.03.1944 справу припинено. (П - 8455)
Юрков Семен Григорович
1885 р.н., м.Кіровоград, росіянин, освіта вища (інженерний інститут), інженер-будівельник, без певних занять. Заарештований 14.07.1945 УНКВС Кіровоградської області (“під час німецької окупації з 6 серпня по 18 жовтня працював головою міськуправи, згодом директором водоканалу, швидко організував апарат управи і служби порядку у місті, забезпечив повністю постачання міста водою, відновив роботу водоканалу; виправдавши довіру німців, у 1942 році був направлений у фашистську Німеччину, після повернення став вихваляти фашистський лад, закликав робітників працювати ще краще на окупаційну владу; у листопаді 1943-го разом з родиною втік у Берлін, де жив до розгрому фашизму”). Засуджений 28.09.1946 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 18 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітований 21.12.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13761)
Юрченко Василь Сильвестрович
1902 р.н., с.Селець Народицького району Житомирської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, деревообробник за фахом, командир штабного взводу 1-ої дільниці МПВО. У липні 1930 року за крадіжку борошна був заарештований і перебував під вартою 1 місяць, звільнений під підписку про невиїзд; у січні 1933 року за ст.170 КК УРСР був засуджений до 8 років неволі, звільнений достроково із “Севвостлагу” серед червня 1937-го. Втретє заарештований 27.06.1944 відділом контррозвідки “Смерш” УНКВС Кіровоградської області (“посібництво німецьким окупантам: в роки війни працював начальником будинкоуправління, разом з поліцаями Малюгою, Шапошниковим та іншими систематично розшукував квартири, залишені євреями, вилучав їхнє майно – з вересня 1941 по середину травня виявив 17 таких квартир”). Засуджений 16.08.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітований 14.10.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13606)
Юр’єв Олександр Павлович
1879 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта середня спеціальна (Єлисаветградське реальне училище, 1893; курси технологів, 1934), без певних занять. Заарештований 13.10.1947 Кіровоградським УМДБ (“з 1893 по 1941 рік працював на заводі Ельворті-“Червона зірка”, в останні роки технологом заводоуправління; із серпня 1941 року і до осені 1943-го – уповноваженим міської управи з відкриття храмів; за період служби у німців відкрив кілька храмів, в які підбирав священиків, вороже налаштованих до радянської влади – вони закликали прихожан молитися за перемогу фашистської Німеччини та її сателітів; водночас був старостою одного з храмів, вів пропаганду поразницького характеру”). Засуджений 23.12.1947 Кіровоградським облсудом до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітований 14.04.1992 Генпрокуратурою України (П – 13177)