Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Ш»

Всего записей: 118'962, страница 5705 из 5'949
Шелехов Олександр Юхимович
1897 р.н., м.Луганськ, росіянин, освіта вища (Харківський будівельний інститут, 1930), член ВКП(б) із 1919 року – у серпні 1937-го виключений “за втрату класової пильності і за зв’язок із шкідницьким елементом”, проживав у м.Кіровограді, військовослужбовець, начальник військово-будівельної дільниці №174. Заарештований 2.09.1938 особливим відділом управління Держбезпеки 15-ої авіабригади (“зловживаючи своїм службовим становищем, разом із заступником Бенціоном Полoнським застосовував при будівництві оборонних об’єктів неякісний матеріал, допускав відхилення від проектів, зривав строки будівництва і т. п., участь у контрреволюційній змові” – із обвинувального висновку; “з перших же днів до мене застосовують виключну жорстокість і знущання; слідство вели слідчі Бліц і Гай; до мене застосовували стійку під вартою гвинтівок протягом 8 днів майже без харчування й абсолютно без сну, відбірні матюки й погрози розстрілу без суду та інше; все зводилось до того, щоб я під диктовку Бліца підписав на себе та інших брехливий донос про роботу моєї контрреволюційної організації, про вербування до неї та інші дурниці, до чого я ніколи ніякого стосунку не мав і мати не буду як чесний комуніст; Гай редагував протоколи допиту й вимагав їх підписувати; мене довели таким чином майже до божевілля, я галюцинував від безсоння й пережитих образ” – із листа в ЦК ВКП(б) тов.Сталіну від 8 лютого 1938 року). Засуджений 23.12.1938 Миколаївським облсудом до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Верховним судом України 8.06.1939 міру покарання зменшено до 1,5 року неволі, з-під варти звільнений. Реабілітований 14.09.1963 Верховним судом УРСР. (П – 7538)
Шельтинг Володимир Романович
1885 р.н., м.Оренбург (Росія), голландець, освіта вища (математичний факультет Одеського університету), проживав у м.Кіровограді, викладач математики школи №5. Заарештований 2.12.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“із родини крупного землевласника, брат Олександр до першої світової війни виїхав у Німеччину, брат Роман живе за кордоном, сестри Євгенія і Єлизавета живуть відповідно у Польщі і Франції; член військово-офіцерської організації, в яку був завербований 1931 року Павлом Ілляшевичем – див. Олександрівський район, книга п’ята, згодом репресованим; підтримував стосунки з директором реального училища Яковом Кобцем, монархістом і чорносотенцем, відомим організатором боротьби проти радянської влади в період громадянської війни, який нині перебуває за кордоном; приятелював з ворогом народу Борисом Ткачуком”). Засуджений 20.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 16.07.1938. Реабілітований 19.10.1957 Кіровоградським облсудом. (П – 3931)
Шерр Антон Антонович
1897 р.н., с.Зельци Фрідріх-Енгельського (нова назва смт Лиманське Роздільнянського) району Одеської області, німець, освіта незакінчена вища (два курси медицинського факультету Одеського університету), проживав у м.Кіровограді з 1936 року, бухгалтер Кіровського аптекоуправління. У 1929 році особливою нарадою при колегії ОДПУ позбавлений права проживати у Москві, Ленінграді, Ростові-на-Дону та в Україні строком на 3 роки, висланий у Нижньоволзький край, Росія. Вдруге заарештований 11.10.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“служив прапорщиком артилерії з березня по жовтень 1919 року в денікінській армії, відступив у Польщу, у серпні 1920-го направлений в Крим у армію Врангеля, в жовтні перейшов на бік Червоної армії; серед співробітників провадив антирадянську агітацію, поширював наклепницькі чутки, вихваляв фашизм у Німеччині, цікавився виготовленням сильнодіючих ліків з метою влаштування шкідницьких актів”). Засуджений 27.11.1937 НКВС і прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 12.12.1937. Реабілітований 21.08.1965 Верховним судом УРСР. Батько, тесля, середняк, у 1930 році висланий у Вологодський край. (П – 7965)
Ширкевич Григорій Семенович
1891 р.н., с.Чеплі Веліжського повіту Вітебської губернії (нині Смоленської області, Росія), білорус, освіта вища (Вітебська духовна семінарія, 1911; Харківський ветеринарний інститут, 1916), проживав у м.Зінов’євську (нині Кіровоград), ветлікар Української кавалерійської школи. Заарештований 7.03.1931 Зінов’євським РВ ДПУ (“член контрреволюційної організації, мета якої – повалення радянської влади, шкідництво: “Як старший ветлікар Української кавалерійської школи у Зінов’євську я своїм голосом сприяв признанню придатності вівса на згодівлю коням заводу “Червона зірка”: доброякісний овес в корм коням не годився в силу специфічних якостей вівса – дерев’янистість і анатомічні особливості коня, який має малий шлунок, а тому при згодовуванні виникають часті кольки, які знижували працездатність коней, від чого страждала робота транспорту і, зрозуміло, заводу” – із свідчень Ширкевича 26.04.1931). Засуджений 22.06.1931 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 10 років ув’язнення у концтаборі. Особливою нарадою при НКВС СРСР 15.11.1934 міру покарання скорочено до 5 років неволі, звільнений 4.03.1935. Вдруге, проживаючи у м.Рузаївка Мордовської АРСР і працюючи старшим ветеринарним лікарем райземвідділу, заарештований 5.08.1937 Рузаївським РВ НКВС (“за дозволом Ширкевича із станції Рузаївка в інші райони країни відправлялась худоба з ознаками захворювання заразними хворобами”). Засуджений 23.08.1937 трійкою УНКВС Мордовської АРСР до розстрілу, дати виконання вироку у справі не зазаначено. Реабілітований 24.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10823)
Шишко Сергій Олександрович
1912 р.н., м.Узда Мінського округу (Білорусія), білорус, освіта неповна середня, проживав у м.Кіровограді, старший авіатехнік 15-ої авіабригади. Заарештований 2.03.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“показав комісарові бригади листівку, яку отримав від матері з Західної Білорусії, яка тоді знаходилась у складі Польщі, де мати повідомляла, що четверо їхніх родичів сидять у польській в’язниці за комуністичні переконання; контрреволюційна агітація: “У підручниках з історії ВКП(б) справжніх вождів партії викидають, а піднімають авторитет незначних осіб, колгоспники живуть погано, з них деруть великі податки, про добробут же тільки говорять”). Засуджений 6.08.1937 трибуналом Київського військового округу до 6 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки, звання військового техніка 2-го рангу. Реабілітований Верховним судом СРСР 28.12.1956. (П – 3585)
Шпильовий Дмитро Миколайович
1906 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта вища (інститут сільгоспмашинобудування), інженер фабрично-заводського навчання. Заарештований 10.04.1944 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“співпраця з німецькою окупаційною владою: в роки війни працював директором заводу ФЗО, брав участь у запуску підприємства в експлуатацію, виконував військові замовлення для німецької армії” – із обвинувального висновку; із свідчень Шпильового: “Звинувачень у встановленні жорсткого режиму для робітників заводу не визнаю, оскільки це робилось німецькою владою, а не мною; як і звинувачень у веденні антирадянської агітації та донесенні німецьким каральним органам на члена партії Погрібного, який був розстріляний німцями”). Засуджений 12.06.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Військовою колегією Верховного суду СРСР 4.10.1946 міру покарання зменшено до 3 років неволі й на підставі указу Президії Верховної ради СРСР від 7.07.1945 від відбуття покарання звільнений; з-під варти випущений 20.12.1946 і відбув у Кіровоград. Реабілітований 19.08.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 57)