Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Ш»

Всего записей: 118'962, страница 5693 из 5'949
Шершньов Андрій Миколайович
1875 р.н., с.Семещене Єльненського району Смоленської області (Росія), росіянин, освіта початкова, проживав у с.Братський Посад, без певних занять. Заарештований 21.06.1927 Криворізьким окрвідділом ДПУ (“у 1908-11 роках належав до секти євангельських християн, з 1911-го – член секти “Духовно правдивих християн”, духоборів”; “у грудні 1926 року разом із Яковом Ананівим відвідав духоборів с.Комісарівка на Криворіжжі, де закликали знищувати посіви і худобу, адже однак гряде війна, в питаннях про державу відкрито проводили спадкоємність влади від царя Миколи до Рикова, Сталіна та інших, агітували за право відмовлятися від служби в Червоній армії через релігійні переконання”). Засуджений 19.12.1927 особливою нарадою колегії ОДПУ до 2 років 3 місяців заслання на Урал. Особливою нарадою колегії ОДПУ 3.09.1929 прикріплений до визначеного місця проживання строком на 3 роки. Реабілітований 16.02.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 3892)
Шиков Іван Федорович
1896 р.н., с.Маловодяне, українець, письменний, вантажник ст.Долинська. У 1925 році за хуліганство Долинським нарсудом був засуджений до 2 років неволі умовно. Заарештований 28.10.1937 Знам’янським ОДТВ ГУДБ (у 1919 році служив у денікінській армії; вів антирадянську агітацію: “Стахановський рух вичавлює останні соки з робітничого класу”, “Вантажимо колгоспний хлібець та відправляємо в Іспанію, а селяни хай зостаються без хліба, хай пухнуть з голоду... Нічого, фашисти переможуть іспанців, тоді візьмуться й за Радянський Союз”, “Раніше в кремлі сиділи цар і міністри, а тепер на тих же місцях комуністи, які не виходять з кремля і не знають, чим живе робітничий клас і селянство”). Засуджений 29.11.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 1.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10274)
Шимусюк Степан Олександрович
1892 р.н., с.Лосинець Томашівського району Холмської області (Польща) українець, освіта вища, проживав у м.Знам’янка, викладач географії. Заарештований 3.10.1945 Знам’янським транспортним відділом НКДБ ст.Знам’янка ("із жовтня 1941 року дев’ять місяців працював інспектором шкіл Знам’янської райуправи, на районній нараді вчителів вимагав від них виховувати дітей в націоналістичному дусі, агітував за створення Самостійної України, зводив наклепи на радянську владу", “у 1942 році був арештований німецькою жандармерією і кинутий у концтабори, звідки його визволили американські війська", додому повернувся як репатріант). Засуджений 28.11.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 10.05.1989 Кіровоградським облсудом. (П – 10061)
Шишенко Дмитро Андрійович
1889 р.н., с.Миколо-Бурдзинівка (нині у складі с.Василівка), українець, освіта початкова, вагар Криворізької залізничній станції. У 1933 році притягувався до судової відповідальності за антирадянську агітацію. Вдруге заарештований 27.06.1941 УНКДБ Дніпропетровської області (“в різкій формі зводив наклепи на адресу вождя народів, дискредитовуючи здійснюване ним керівництво: “Про заможність колгоспів тільки в газетах пишуть”, “На буряках колгоспники працюють брудні, голодні й босі та ще й нічого за це не отримують”; 21 січня 1941 року жартував із друзями: “Вставай, підем копати яму!” – “Яку яму?” – “Хіба не знаєш, що сьогодні – день смерті Леніна? Закопаємо його іще глибше. Не знаю тільки, чого це люди святкують день смерті. Добре було б і Сталіна закопати, може, жити б стало краще”). Засуджений 13.08.1941 Дніпропетровським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 31.08.1992 Генеральною прокуратурою України. (П – 13508)
Шишкін Федір Микитович
1928 р.н., с.Покровське, росіянин, освіта 5 класів, проживав у м.Рахові Закарпатської області, рядовий військової частини 26793 з березня 1949 року. У 1946 році Смілянським райнарсудом був засуджений за крадіжку до 2 років неволі. Вдруге заарештований 15.08.1949 відділом охорони МДБ військової частини 92796 ("з 1933 по 1942 рік перебував у дитбудинках, втік, жив по багатьох містах Радянського Союзу, крав чемодани у пасажирів на залізничних вокзалах, за що й був засуджений у 1946 році; у Радянській армії не виконував наказів командирів: за 5 місяців служби мав 8 дисциплінарних стягнень та 60 діб суворого арешту в карцері: зводив наклепи на умови військової служби: "Зараз краще сидіти в тюрмі, ніж служити в армії", вів антирадянську агітацію"). Засуджений 12.11.1949 трибуналом військової частини 12662 до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Трибуналом Прикарпатського військового округу 29.05.1956 міру покарання зменшено до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. 3-під варти звільнений 21.10.1955. (П – 8436)