Сохранено 2862442 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Х»

Всего записей: 60'198, страница 2817 из 3'010
Хижняк Ілля Дмитрович
1877 р.н., с.Завадівка (нині у складі м.Кіровограда), українець, освіта початкова, колгоспник. Заарештований 12.03.1944 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“з 1 листопада до 25 грудня 1941 року працював соцьким громадського двору №47, віддано виконував накази й розпорядження щодо вилучення в людей теплих речей для потреб німецької армії; працював сторожем громадського двору і в грудні 1941 року дав усну згоду приставу Голубенку як таємний співробітник поліції вивідувати антинімецькі настрої в населення, спостерігати за появою парашутистів, партизанів і комуністів та доносити про це поліції; вів антирадянську агітацію, вихваляв фашистський лад і людоїда Гітлера; у листопаді 1943 року повідомив жандармерії про залишки хліба в громадському дворі, 750 центнерів: частину хліба німці вивезли, але все не встигли через стрімкий наступ Червоної армії”). Засуджений 25.05.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 20.07.1990 Кіровоградським облсудом. (П – 270)
Хижняк Микола Прокопович
1910 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, проживав на ст.Шостаківка Кіровоградського району, хлібороб, вагар майстерні залізничної станції Зінов’євськ. У 1930 році розкуркулений. Заарештований 12.03.1933 Одеським шляхово-транспортним відділом ОДПУ (“із заслання втік, переїхав на ст.Шостаківка, жив нелегально; виступав проти радянської влади, закликав селян не вступати в соз”). Одеським шляхово-транспортним відділом ОДПУ 31.03.1933 справу припинено, з-під варти звільнений. Вдруге, проживаючи у с.Новоолександрівці Великовисківського (нині нова назва с.Українка Кіровоградського) району і працюючи бригадиром тракторної бригади Шостаківської машино-тракторної станції, заарештований 2.12.1937 Великовисківським РВ НКВС (“контрреволюційна агітація, шкідництво: з 1934 року працював трактористом Шостаківської МТС, у 1935-ому підпалив заправку, в якій згоріло 1,5 центнера пального, негроїну; у 1937 році зірвав портрет Сталіна і лозунги, які висіли на стінах тракторної будки, використав їх як прокладки у техніці: “Сталін теж їсть хліб, хай послужить тракторові хоч за прокладку”, “Брата мого зааррештували не як ворога народу, а – треба ж будувати комусь канали, залізничні колії…”). Засуджений 5.12.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 13.12.1937. Реабілітований 31.03.1989 Кіровоградською обласною прокуратурою. Батько у 1929 році розкуркулений, у 1932-ому репресований; брат Володимир за контрреволюційну діяльність репресований у 1937 році. (П – 6752, 9019)
Хилимонюк Іван Семенович
1903 р.н., с.Виголів Влодівського повіту (Польща), українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, сторож м’ясокомбінату. Заарештований 31.01.1940 Кіровським міськвідділом НКВС (“проживаючи у с.Виголів, був конфідентом польської поліції, доносив на революційно налаштовану молодь; втікач із колишньої Польщі, нині зайнятої Німеччиною, відмовившись у січні 1940 року від наданої йому роботи на м’ясокомбінаті, збирався вертатись на батьківщину, водночас вів серед робітників контрреволюційну пропаганду”; уривок із листа 18.12.1939 від Антона Хилимонюка з Польщі: “Добрий ден, дорогий сину. Очен кучно нам без тебе. Нема такого дня, жеби не споминали тебе, и твуй синок Жено споминае и каже: поихав тато далеко-далеко до росіи. А часом каже: бабо, мене тато покинув. А часом каже: не плач, бабо, тато прииде, прииде додому. До речи, сину, хазяйство, як було, так и е, нихто измени, ничого не взив. Корову купив ем з молоком, коштуе 260 злоти. Гля себе купив ем чоботи 65 злото... Скажи Ивану Карпюку, жеби ихав додому: мати кажди ден плаче по своих внучках... Дорогий сину, лутше було б, жеби с приихав додому у свою сторону”). Засуджений 25.10.1940 особливою нарадою НКВС СРСР до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 14.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9899)
Хиллер Хугон Карлович
Хомецький Василь Федорович
1903 р.н., с.Аудиторівка, українець, освіта середня, проживав у м.Новомосковськ Дніпропетровської області, червоноармієць 364-го запасного стрілецького полку 11-ої запасної стрілецької бригади, сержант. Заарештований 18.09.1942 особливим відділом НКВС 364-го ЗСП (“Бійців у нашому батальйоні немає: ні росіян, ні українців, одні казахи та уйгури, які не вміють воювати й тому нікого посилати на фронт; а по радіо все передають, що ми скоро розгромимо гітлерівську армію, хоча насправді виходить навпаки – німці просуваються вперед, захоплюючи все нові райони СРСР”). Засуджений 25.10.1942 військовим трибуналом 11-ої запасної стрілецької бригади до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 6.03.1991 головною військовою прокуратурою з реабілітації. Батько розкуркулений у 1930 році. (П – 12577)