Сохранено 2862442 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Х»

Всего записей: 60'198, страница 2808 из 3'010
Ховавчук Григорій Давидович
1889 р.н., с.Покотилове Підвисоцького (нині Новоархангельського) району, українець, освіта 1 клас, різнороб колгоспу ім.Комінтерну. Заарештований 5.04.1938 Підвисоцьким РВ НКВС (“член контрреволюційної української націоналістичної повстанської організації, розповсюджував чутки про війну, повалення радянської влади, вів підривну діяльність у колгоспі, вербував нових учасників у організацію”). Засуджений 21.10.1938 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 31.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 4963, 9096) ХОДНЕВИЧ ІВАН ГРИГОРОВИЧ (він же ПОЛОНСЬКИЙ, СИНЕЛЬНИК), 1926 р.н., с.Мар’янівка, українець, освіта 6 класів, проживав у м.Кунцево Московської області (Росія), командир відділення військової частини 10035, єфрейтор. Заарештований 10.04.1950 контррозвідкою МДБ військової частини 21151 (зрадництво під час німецької окупації). Засуджений 31.07.1950 трибуналом військ МВС Московської області до 25 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Управлінням КДБ Кіровоградської області 29.06.1955 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 2872)
Хомняченко Віктор Костянтинович
1924 р.н., смт Новоархангельськ, українець, освіта 8 класів, колгоспник. Заарештований 24.03.1944 Новоархангельським РВ НКДБ (“будучи учнем Лебединської агрошколи Підвисоцького району, у грудні 1943 року вступив у зв’язок із членом ОУН Петром Шекерою, слухав його настанови: “Росіяни експлуатували Україну, радвлада гнобила український народ, а німці зараз також розстрілюють наших людей, отже український народ повинен себе захищати від німців і росіян”, читав брошуру “Симон Петлюра” і націоналістичні листівки, під впливом яких і був завербований до ОУН, отримав завдання розповсюджувати націоналістичну літературу і вести пошуки зброї; практичною діяльністю не займався”). Засуджений 29.09.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 14.04.1959 трибуналом Київського військового округу. (П – 4693)
Хомутенко Омелян Федорович
1899 р.н., с.Рівне, українець, освіта 6 класів, проживав на ст.Погра Кіровської залізниці Новоукраїнського району, бухгалтер мостопоїзду №426. У 1933 році за недбале ставлення до службових обов’язків Новоукраїнським нарсудом був засуджений до 1 року умовно, згодом судимість була знята. Вдруге заарештований 25.01.1947 транспортним відділом МДБ Кіровської залізниці (“в період німецької окупації мешкав у селі Новоолександрівка Новоукраїнського району, працював рахівником сільгоспобщини; разом зі старостою села Соколенком забирав у громадян худобу для потреб німецької армії, у 1942 році керував комісією з відбирання теплого одягу та взуття у жителів села – кожухів, валянок, допомагав відправляти молодь на роботи в Німеччину; зводив наклепи на адресу вождя народів СРСР, вихваляв фашистський лад, закликав добровільно йти на службу у німецьку армію”). Засуджений 27.06.1947 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Трибуналом Київського військового округу 21.12.1954 міру покарання зменшено до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Звільнений з табору 19.02.1955. Реабілітований 5.1.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13699)
Хоруженко Дмитро Іванович
1907 р.н., с.Верблюжка, українець, освіта 4 класи і 6 місяців прискорених курсів техніків, виключений із членів ВКП(б) у 1935 році, проживав у м.Кіровограді, технік з озброєння 59-ої ескадрильї 15-ої авіабригади. Заарештований 9.07.1937 особливим відділом УДБ НКВС 15-ої АБ (“разом з військовиками Кравцовим і Гавришем вели антирадянську агітацію з питань соціалістичного будівництва, зводили наклепи на умови служби і побуту у Червоній армії”, “на політзаняттях піддав сумніву фразу Сталіна “жити стало краще, жити стало веселіше”: “Робітники отримують невелику зарплату, а селяни змушені їхати до міста, щоб купити шматок хліба”). Засуджений 5.02.1938 трибуналом Київського військового округу до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Верховним судом СРСР 11.04.1938 міру покарання зменшено до 4 років ВТТ з позбавленням громадянських прав на 2 роки та звання військтехніка 2-го рангу. Реабілітований 5.07.1967 Верховним судом СРСР. (8129 – П)