Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Ф»

Всего записей: 59'942, страница 2839 из 2'998
Франько Гаврило Маркович
1913 р.н., с.Куколівка, українець, освіта початкова, проживав у селищі шахти 5/6 ім.Димитрова Червоноармійського району Сталінської (нині Донецької) області, червоноармієць відділення винищувального протитанкового дивізіону. Заарештований 15.10.1942 особливим відділом НКВС 248-ої стрілецької дивізії ("від мобілізації в Червону армію мав бронь, тому лишився на окупованій німцями території до лютого 1942 року, потім перейшов фронт і був мобілізований у квітні 1942-го, вів антирадянську агітацію серед бійців, вихваляв життя на окупованій території: "Німці над мирним населенням не знущаються: в колгоспах працювати не примушують - хоч працюй, а хоч не працюй"; "При відступі Червона армія підірвала млин, німці його відремонтували і мололи 6 днів для потреб своєї армії, а 7-ий - для населення; у мене як не вистачало борошна, то я в млині за тютюн міг виміняти скільки мені треба"). Особливим відділом НКВС 248-ої стрілецької дивізії 19.02.1943 справу припинено, з-під варти звільнений. Дядько Іван Онисимович у 1930 році розкуркулений, брат Яків у 1933-ому засуджений за крадіжку до 2 років неволі, брат Микола у 1935-ому в Ленінграді засуджений до 8 років неволі. (П - 7871)
Фрезе Давид Петрович
1890 р.н., колонія Андре-Поле Запорізького району Дніпропетровської області, німець. освіта початкова, проживав у с.Зелене Петрівського району, працював у млині. Заарештований 22.02.1938 Петрівським РВ НКВС (антирадянська агітація: "в селі Ганнівці Петрівського району німці Франц Нейштетер, Давид Фрезе і Олена Янц гуртують довкіл себе відсталу частину села, пропагують їм фашизм, дискредитовують радвладу і партію; всі троє мають зв'язок із закордоном, пишуть в листах у Німеччину й Америку різні наклепи на СРСР; ведуть розмови про наближення війни, доводячи, що тільки Німеччина може звільнити селян: залякують активістів села розправою, коли до влади прийдуть фашисти"). Засуджений 11.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 29.06.1938. Реабілітований 27.12.1967 Кіровоградським облсудом. Брати Арон і Борис проживають із 1926 року в Канаді. (П - 8140)
Філатьєв Олександр Володимирович
1918 р.н., м.Кіровоград, росіянин, освіта середня спеціальна (Кіровоградський медтехнікум, 1936), у Червоній армії з 1938 року, до війни – медфельдшер 84-ої окремої зенітної дивізії берегової охорони у м.Лібава (нині Лієпая, Латвія), лейтенант медслужби, перед арештом проживав у спецтаборі №0325 м.Орехово-Зуєво Московської області (Росія). Заарештований 23.08.1946 відділом контррозвідки МДБ спецтабору №0325 (“посібницька діяльність німецькій владі: 29.06.1941 Філатьєв потрапив у німецький полон, у березні 1942 року дав згоду працювати у “Східному міністерстві Німеччини” на посаді фельдшера, зарахований у штати центральної школи “Військового міністерства”, працював до квітня 1945 року, отримуючи по 100 марок у місяць; школа “ВМ” готувала агентів-пропагандистів Російської визвольної армії, РОА, бургомістрів та інші адміністративні кадри; відвідував заняття, слухав профашистські лекції; перебуваючи у відпустці в Кіровограді, завербував свою сестру Ганну, яку після п’яти місяців навчання у школі “ВМ” німці відправили вчитись у Віденський університет; 4.04.1945 звільнений із табору військовополонених англійцями і в травні переданий радянському командуванню: працював начальником медслужби збірних пунктів, фельдшером військової частини 67923 до грудня 1945-го, коли був заарештований органами контррозвідки й знаходився під слідством до серпня 1946 року”). Засуджений 27.11.1946 військовим трибуналом 1-го гвардійського стрілецького корпусу до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Після відбуття покарання у червні 1954 року відправлений на заслання у Красноярський край. Реабілітований 8.04.1957 трибуналом Московського військового округу. Батько – поручник царської армії, помер у 1919 році; вітчим Валентин Перепелицин у 1937 році арештований НКВС. (П – 3552)