Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Ф»

Всего записей: 59'942, страница 2838 из 2'998
Федорищев Веніамін Митрофанович
1892 р.н., с.Морозівка, українець, освіта " початкова, проживав у м.Знам'янка, механік гаража матодрезин і механічного устаткування ПЧ-10 Одеської залізниці. Заарештований 13.01.1944 транспортним відділом НКДБ ст.Знам'янка ("в роки німецької окупації працював бригадиром автослюсарів на залізниці, передплачував німецькі газети, слухав радіо, а потім серед залізничників провадив агітацію капітулянтського характеру: "СРСР під тиском капіталістичних країн віддав за озброєння на 99 років Кавказ Америці, Мурманськ із залізницями Англії, Сибір і Далекий Схід Японії; як же тепер Червона армія воюватиме? Україну німець забрав, вугілля, хліба нема, Червона армія голодна й боса - тепер гаплик”). Засуджений 12.04.1944 військовим трибуналом Одеської залізниці до 8 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 4 роки та конфіскацією майна. Реабілітований 7.05.1990 Кіровоградським облсудом. (П - 14001)
Федоров Іван Кирилович
1895 р.н., с.Червона Кам'янка, українець, освіта початкова, член ВКП(б) у 1932-35 роках, проживав у с.Червона Воля Михайлівської сільради Олександрійського району, член колгоспу ім.Кагановича. Заарештований 25.02.1937 Олександрійським РВ НКВС (“у роки громадянської війни служив у повстанському загоні Степового, розстрілював червоноармійців; як уповноважений по нарізці землі. куркулям відводив найкращі площі; на зборах своїм виступом зірвав сплату грошей на державну позику, казав: "Позика - справа добровільна, на відміну від податків, які кожен повинен сплачувати"; розпускав чутки про потонулий теплохід "Комсомолець", вихваляв Троцького"). Засуджений 5.06.1937 Дніпропетровським облсудом до 8 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Звільнений з Сєввостлагу 24.02.1945. Реабілітований 29.12.1962 Верховним судом УРСР. (П - 6140)
Федотов Олексій Павлович
1913 р.н., м.Владимир (Росія), росіянин, освіта вища агрономічна (Вологодський сільгоспінститут), член ВЛКСМ з 1930 року (до війни в Маріампільському зернорадгоспі був секретарем комсомольської організації в 240 членів), проживав у смт Петровому, писар 3-ї гвардійської механізованої бригади І-го механізованого корпусу. Заарештований 23.05.1944 Харківським відділом контррозвідки "Смерш" Харківського танкового військового табору ("перебуваючи на службі в Червоній армії з серпня 1940 року, під час бойових дій на Західному фронті біля міста Копись, Білорусь, 11.07.1941 здався німцям у полон, з табору військовополонених звільнився й повернувся в Петрове, під час окупації працював головним агрономом земуправи району; звинувачувався в належності до Організації українських націоналістів, начеб завербований Олександром Кошиком, але фактів про діяльність ОУН у Петрівському районі не виявлено"). Відділом контррозвідки "Смерш" ХТВТ 13.07.1944 справу припинено, з-під варти звільнений і направлений у спецтабір НКВС №258 для проходження подальшої перевірки. (П - 3766)
Федченко Борис Микитович
1921 р.н., с.Червона Кам'янка, українець, освіта 10 класів, проживав у м.Єнакієве Сталінської (нині Донецької) області, робітник шахти ім.Карла Маркса. Заарештований 1.12.1945 Червонокам'янським РВ НКВС (антирадянська діяльність: “у Червонокам'янському й Олександрійському районах в період німецької окупації діяв осередок Організації українських націоналістів під керівництвом окружного провідника Ярослава Ференца та начальника червонокам'янської поліції Івана Пилипенка; Федченко при німецькій владі спочатку працював учителем у школі, а потім директором драмтеатру; весною 1942 року завербований Пилипенком у ОУН, згодом сам вербував, отримував націоналістичну літературу; в серпні 1942-го виголосив доповідь у театрі, присвячену роковинам смерті Петлюри; восени 1942-го Пилипенко передав Федченка на зв'язок Олександрійському проводу ОУН. звідки він отримував націоналістичну літературу, розповсюджував її серед населення"). Засуджений 16.02.1946 військовим трибуналом Кіровоградського гарнізону до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Звільнений 25.06.1952. Реабілітований 2.07.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 12715)
Федюха Іван Мартинович
1894 р.н., с.Головківка, українець, освіта початкова, кочегар за фахом. робітник брикетної фабрики "Укрбурвугілля". У 1930 році розкуркулений. Заарештований 1.10.1937 Новопразьким РВ НКВС ("в період колективізації виступав проти організації колгоспів та хлібозаготівлі; 17.09.1937 за шкідництво виключений із колгоспу "Промінь села", вів антирадянську агітацію, доводив неминучість падіння радвлади, розпуску колгоспів і повернення куркулям відібраного майна та землі; погрожував активістам на випадок перевороту влади відомстити за розкуркулювання, провокував селян на крадіжки зернохліба"; "Коли я продовжував відмовлятись підписати протоколи, то протягом 5 днів до мене застосовували фізичну силу - били, ставили в стійку на 48 годин та інше, я перестав мислити й відчувати - ось тоді й підписав протоколи" - із скарги Федюхи). Засуджений 21.10.1937 трійкою УНКВС Дніпропетровської області до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 28.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 9257)
Ференц Ярослав Михайлович
1910 р.н., с.Підмихайли Калуського району Івано-Франківської області. українець, освіта 6 класів, у 1938-1945 роках член ОУН, без певного місця проживання та роду занять. Заарештований 30.06. 1945 транспортним відділом НКДБ Львівської залізниці С'їз псевдо "Дуб" від м.Сянок, Польща, у вересні 1941 року в складі похідних груп ОУН був відряджений "Мудрим" в м.Олександрію для створення підпільної мережі, у 1942 році очолював Олександрійський окружний провід ОУН, створив три ланки ОУН у Знам'янському, Крюківському, нині Світловодському, та Олександрійському районах, жіночу, молодіжну і чоловічу групи в Олександрії, сам завербував до організації 12 осіб місцевого населення, проводив регулярно наради, поширював націоналістичну літературу; заарештований німецькими каральними органами в кінці 1942 року, до травня 1945-го перебував у концтаборі в Німеччині, 9-24.06.1945 нелегально мешкав у Львові, готувався виїхати в Польщу"). Засуджений 18.10.1945 трибуналом Кіровоградського гарнізону до розстрілу. Верховним судом СРСР 28.11.1945 міру покарання замінено на 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. "За повідомленням уповноваженого апарату КДБ Якутії Ференц у травні 1956 року звільнений і виїхав із Верхоянського району; в Калуському райзагсі записано під №52 народження Ф.Я.М., але ні в с.Підмихайли. ні в районі таких прізвищ немає" - витяг зі справи 12705. Реабілітований 7.05.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 13855)