Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Т»

Всего записей: 108'486, страница 5064 из 5'425
Тодоров Антон Якович
1891 р.н., смт Вільшанка, болгарин, неписьменний, проживав у с.Станкувате Вільшанського району, хлібороб колгоспу ім.Леніна. У 1930 році за участь у куркульській волинці був засуджений до 3 років концтабору; у 1933-му засуджений вдруге до 3 років неволі; у 1936-ому за розбазарювання соціалістичної власності засуджений до 6 місяців примусової праці. Втретє заарештований 4.03.1938 Вільшанським РВ НКВС ("брав участь у збройному повстанні 1919 року проти Червоної армії; учасник куркульської волинки у 1930 році; систематично вів контрреволюційну агітацію, спрямовану проти радянської влади, провокував селян на збройне повстання, поширював чутки про прийдешню війну і поразку в ній СРСР, чинив шкідництво в колгоспі"). Засуджений 7.10.1938 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 2.11.1938. Реабілітований 2.01.1967 Кіровоградським облсудом. (П - 8090)
Толмачов Микола Васильович
1892 р.н., с. Нижній Реут Реутівського району Курської області (Росія), росіянин, освіта незакінчена вища (Харківські університет і консерваторія), проживав у м.Бобринець, без певних занять. Заарештований 18.03.1944 військовою контррозвідкою "Смерш" 57-ої армії 113-ої стрілецької дивізії (співробітництво з німецькими окупантами: "до війни працював бухгалтером "Союздруку", у серпні 1941 року був мобілізований у Червону армію, направлений у Дніпропетровськ для зарахування у військову частину, але потрапив у німецьке оточення, повернувся додому, став працювати бухгалтером на українській пошті; у жовтні 1942 року покликали німецький гебітскомісар Гольцман і бургомістр Гурін і наказали розпочати випуск газети "Бобринецький голос" на 5 штатних одиниць; як редактор випустив 65 чисел окупаційної газети, в якій друкувались матеріали, спрямовані проти комуністичної партії і радянської влади, конкретно про розпуск Комінтерну, голод в СРСР, розгром Червоної армії та інші"). Засуджений 5.10.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 20 років каторжних робіт з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 17.08.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 13522)
Томенко Микола Пантелійович
1891 р.н., с.Барська Лука Могилів-Подільського повіту Вінницької області, українець, освіта початкова, проживав у м.Гайвороні, помічник машиніста депо залізничної станції. Заарештований 10.05.1931 шляхово-транспортним відділом ОДПУ ст.Гайворон С одружившись у 1914 році з релігійною полячкою, Томенко, українець за національністю і православного віросповідання, прийняв католицьку віру, позбавив себе всіх приятелів, окрім поляків, всюди намагався говорити виключно по-польськи; у 1918-20 роках брав участь в роботі петлюрівської "Просвіти", на ст.Гайворон ходив одягненим у національні українські строї, не приховуючи своїх шовіністичних переконань; виступав проти низьких розцінок робітникам, підбивав їх на подачу колективної заяви, кажучи: "В нас усе забирають, зарплату видають малу - при царизмі робітникові жилося значно краще", агітував проти колективізації і хлібозаготівлі"). Засуджений 29.05.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 14.04.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 6531)