Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Т»

Всего записей: 108'486, страница 5063 из 5'425
Тихий Стефан Дмитрович
1913 р.н., с.Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (Польща), українець, освіта початкова, член КПЗУ з 1932 року, проживав у селищі радгоспу «Червона зірка" (нова назва Верхньоїнгульське) Бобринецького району, тракторист. За належність до компартії Західної України і поширення революційних листівок двічі, у 1933 і 1939 роках, арештовувався польською владою. Втретє заарештований 22.06.1940 УНКВС Кіровоградської області ("у 1939 році нелегально перейшов кордон і отримав у органах міліції тимчасове посвідчення на право проживати у Бобринецькому районі; намагався назад повернутись через кордон СРСР, затриманий, при обшуку вилучені фінський ніж і револьвер"). Управлінням НКВС Свердловської області 22.10.1941 амністований як польський громадянин, з-під варти звільнений. Реабілітований 7.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 12138)
Ткач Михайло Васильович
1892 р.н., м.Полонне Хмельницької області, українець, освіта початкова, член РСДРП (меншовики) у 1916-19 роках, кандидат у члени КП(б)У в 1919-ому, проживав у м.Гайвороні, старший диспетчер експлуатаційного району залізничної станції. Заарештований 25.11.1930 дорожно-транспортним відділом ОДПУ ст.Гайворон ("активний просвітянин і петлюрівець: у 1918 році був головою "Просвіти" м.Дубно на Рівненщині, голова театральної секції, товариш голови повітової ради цього міста; у 1919-ому при петлюрівцях був районним комісаром залізничної станції Проскурів, нині Хмельницький, згодом районним комісаром міністерства шляхів УНР, зміцнював петлюрівську владу; згодом не поривав зв'язків із петлюрівцями, які служили на різних радянських посадах"; "будучи сексотом с кличкой "Винниченко", совсем не желал работать: в течениє последнего года он не дал ни одного агентурного донесения, и хотя его несколько раз вьізьтвали для инструктажа - он явно симулировал в работе"; "у 20-30-х роках зустрічався не раз у Києві з колишніми петлюрівськими керівниками залізниці"). Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 25.10.1931 справу припинено, з-під варти звільнений. П- 7778)
Ткачук Килина Федосіївна
Ткачук Параска Андріївна
1898 р.н., с.Грузьке, українка, освіта початкова, без певних занять. Заарештована 1.11.1937 Голованівським РВ НКВС ("член контрреволюційного угруповання, надавала свою хату для зібрань і молитов, розповсюджувала антирадянського змісту листівки, під час слідства категорично відмовилась назвати осіб, які писали й поширювали листівки"). Засуджена 3.11.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув'язнення. Звільненна 1.11.1947 із Каргопольлагу. Реабілітована 7.07.1989 Кіровоградським обласним прокурором. Вдруге заарештована 31.03.1950 Голованівським РВ МДБ ("повернувшись із таборів у 1947 році, підтримувала зв'язки із однодумцями, вороже ставилась до заходів партії й уряду; у березні 1950 року перед виборами у Верховну Раду СРСР агітувала проти колгоспів, зводила наклепи на компартію, виправдовувала агресивні дії фашистів в період війни, на допитах вимовляла лиш одне слово: "Грішно!"; при обшуку не виявлено нічого, окрім псалтиря і часослова"). Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 30.05.1950 "визнана неосудною, а тому підпадає під застосування до неї примусового лікування з ізоляцією в спецпсихустанові". Засуджена 24.06.1950 Одеським обласним судом до примусового лікування у спеціальній психіатричній лікарні м.Казань (Татарія, Росія) до виздоровлення. Одеським обласним судом 18.05.1955 примусове лікування замінене на лікування у психіатричній лікарні на загальних підставах, з-під варти звільнена. (П -10224, 6735)