Сохранено 2862442 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «С»

Всего записей: 228'627, страница 10428 из 11'432
Сатир Василь Антонович
1909 р.н.. с.Букварка, українець. освіта початкова, проживав у с.Федвар (нова назва Підлісне) Олександрівського району, до війни коваль колгоспу ім.Молотова, рядовий 241-го стрілецького полку 90-ої стрілецької дивізії. Заарештований 10.12.1945 відділом контррозвідки "Смерш" 303-го табору (зрада Батьківщини: “30.08.1941 потрапив у румунський полон, перебував на румунській території до 1944 року, працював у сільському господарстві, у жовтні 1944-го направлений у спецтабір для репатріації, звідки здійснив втечу, вирішивши якийсь час іще побутч в румунів. підробити на дорогу, та згодом переконався, що вертатись в СРСР не слід, бо начебто тут застосовують репресії до тих, хто був у полоні - протягом року переховувався в Румунії, а коли знову заарештували 10 грудня 1945-го, тоді у змові з іншими в'язнями 12.05.1946 намагався втекти"). Засуджений 30.05. 1946 військовим трибуналом 6-го гвардійського стрілецького Дунайського корпусу до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Трибуналом Прикарпатського військового округу 28.03.1957 міру покарання зменшено до 3 років неволі. Звільнений 18.02.1955 із Ангарлагу. Реабілітований 28.03.1957 трибуналом Прикарпатського військового округу. (П - 3708)
Святець Василь Романович
1917 р.н., с.Протопопівка. українець, освіта неповна середня, член ВЛКСМ. проживав на ст.Чойбалсан, військовик із 1938 року. начальник станції 8-ої експлуатаційної залізниці військово-польової вузькоколійки, сержант. Заарештований 27.04.1942 транспортним відділом НКВС ст.Соловйовка ("висловлював недовіру повідомленням радянського Інформбюро, в яких не відображено справжнього стану про воєнні дії радянського народу проти німецьких загарбників; висловлював поразницькі настрої стосовно Червоної армії у прийдешньому весняному наступі німецьких військ; вихваляв військову техніку Німеччини та Японії: "будучи молодшим командиром точки, разом з бійцями займався придбанням незаконним чином продуктів. які вони споживали без санітарного догляду"). Засуджений 1.06.1942 військовим трибуналом залізниці ім.Молотова до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 17.05.1990 Кіровоградським облсудом. (П - 14002)
Семенець Микола Сидорович
1889 р.н., м.Ічня Чернігівської області, українець, освіта вища (медичний факультет Київського університету), проживав у смт Олександрівка. лікар на ст.Фундуклйвка. Заарештований 17.09.1930 шляхово-транспортним відділом ДПУ ст.Бобринська (“разом із Остапом Радашевичем налаштовані вороже до заходів радвлади і ведуть відповідну ідеологічну обробку залізничників - їхні квартири служать місцем зібрань для ведення пропаганди, зокрема Семенець говорить: "Колективізація - це намацування в темноті, з цього нічого доброго не вийде, поки народ не гуне новою хвилею або селянським погромом. тільки після таких потрясінь можна чекати чогось кращого: якщо мовчатимем, то через рік чекаймо закону: хто не сидів у бупрі за радянської влади. той позбавляється права громадянства"). Засуджений 14.01.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув'язнення у концтаборі. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 16.03.1932 вирішено по відбуттю строку покарання вислати у північний край на 3 роки. Реабілітований 13.04.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. Батько і брат Михайло у 1919 році розстріляні червоноармійцями за контрреволюційну діяльність, мати у 1930 році розкуркулена й позбавлена виборчих прав. (П - 6180)