English Deutsch
Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Р»

Всего записей: 88'529, страница 4217 из 4'427
Ровінський Ілля (Ісаак) Львович
1921 р.н., м.Новогеоргіївськ (нині м.Світловодськ), єврей, освіта 10 класів, директор промкомбінату райспоживспілки. Заарештований 29.01.1949 2-им управлінням МДБ УРСР (“знаходячись у Румунії в складі радянської окупаційної армії разом зі своєю дружиною Тойб Хаєю-Лією Абрамівною, восени 1946 року у м.Араде-Нау встановив зв’язок із учасниками сіоністської організації “Бетар”, провадив антирадянську націоналістичну пропаганду, планували нелегально виїхати в Палестину; по мобілізації, проживаючи у Світловодську, були учасниками сіоністського підпілля”). Засуджений 13.07.1949 особливою нарадою МДБ СРСР до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Помер 13.05.1951 в неволі у Джезказганській області (Казахстан). Реабілітований 6.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11707)
Кіровоградська область. Книга 5
Роговик Іван Павлович
1899 р.н., с.Будки Смілянського району Черкаської області, українець, освіта середня (Черкаський вечірній робфак, 1932), проживав у с.Колодисте Ладижинського (нині Уманського) району Черкаської області, начальник планового відділу Рижівського цукрового комбінату. Заарештований 5.02.1945 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“служив техніком-інтендантом 182-го запасного стрілецького полку, 7 жовтня 1941 року потрапив у німецький полон, через 10 днів був звільнений; під час війни проживав у м.Кіровограді, з липня 1942 по березень 1944-го працював на посаді головного бухгалтера цукротресту, вимагаючи від підлеглих активного виконання всіх розпоряджень окупаційної влади; весною 1943 року читав фашистські газети, коментуючи прочитане, висловлював наклепницькі вигадки на адресу радянського уряду”). Засуджений 29.03.1945 трибуналом військ Кіровоградського гарнізону до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 9.08.1989 Кіровоградським облсудом. (П – 10199)
Кіровоградська область. Книга 5
Розанова Зоя Михайлівна
1913 р.н., м.Кіровоград, росіянка, освіта вища (хіміко-біологічний факультет Кіровського педінституту, 1936), піаністка Будинку Червоної армії. Заарештована 21.06.1945 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“мала підозрілі зв’язки з німецькими та італійськими вояками, співмешкала з ними; підозрювалась як агент німецьких розвідувальних органів”). Засуджена 18.12.1946 особливою нарадою МДБ СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітована 6.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Чоловік Бурлака-Вовк Іван Іванович репресований у 1937 році. (П – 9669)
Кіровоградська область. Книга 5
Розенталь Вільгельм Осипович
1877 р.н., с.Ольшани Камінь-Каширського району Волинської області, німець, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, інструктор педагогічної школи. Заарештований 27.07.1937 Кіровським МВ НКВС (“член націоналістичної контрреволюційної фашистської організації “Спілка громадян німецької раси”, заснованої у м.Кіровому лютеранськими пасторами Мерцем і Зейбом”). Засуджений 25.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9947)
Кіровоградська область. Книга 5
Розов Гаврило Олександрович
1881 р.н., м.Малоархангельськ Орловської області, Росія, росіянин, освіта вища, проживав у м.Кіровограді, плановик-економіст водоканалу. Заарештований 29.10.1937 Кіровським МВ НКВС (“належність до контрреволюційної організації, яка займалась шкідництвом на водоканалі: планувала привести в негодність обладнання і водогінну мережу водоканалу”). Засуджений 14.11.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 14.12.1937. Реабілітований 5.04.1958 Кіровоградським облсудом. (П – 4259)
Кіровоградська область. Книга 5
Романовський Аркадій Михайлович
1898 р.н., м.Торжок Тверської області (Росія), росіянин, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, конструктор заводу “Червона зірка”. Заарештований 16.10.1930 Зінов’євським МВ ДПУ (антирадянська агітація). Зінов’євською місьпрокуратурою 27.12.1930 справу припинено, з-під варти звільнений. Вдруге заарештований 17.02.1931 Зінов’євським МВ ДПУ (“на заводі “Червона зірка” протягом років існувала група інженерів, які, керовані головним інженером Леном, поставили завдання: бути готовим на випадок здійснення концесії чи інтервенції”, “шкідницькі акти принесли заводу колосальні збитки, зірвали виробничі програми, затримали посівну кампанію й омертвили основний капітал”). Трійкою колегії ДПУ УРСР 2.08.1931 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 2381, 1751)
Кіровоградська область. Книга 5
Романовський Михайло Іванович
1870 р.н., с.Чайчине Калінінської області (Росія), росіянин, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, священик Скорбящинської церкви тихонівської орієнтації на Новомиколаївці. Арештовувався тричі: у 1923 році був засуджений до 6 місяців неволі (“мною був підписаний папірець про добровільний збір коштів серед населення на потреби церкви”), у 1927-ому – “за поширення прокламацій контрреволюційного змісту”; у 1931-ому році як “член контрреволюційної офіцерської організації”, засуджений до 3 років заслання у північний край. Вчетверте заарештований 2.12.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“разом з Михайлом Іващенком – див. Знам’янський район, книга друга – в період перепису населення закликав усіх записуватись віруючими, аби набрати достатньо голосів для відновлення церков; під час проповідей просив усіх молитись за репресованих радвладою архієпископа Кирила, протоієрея Михайла й Олександра, чим викликав гуртовий плач і ненависть до радянської влади з боку присутніх; поширював провокаційні чутки про відновлення закритих церков”). Засуджений 8.12.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 27.12.1937. Реабілітований 14.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9489)
Кіровоградська область. Книга 5
Россохін Костянтин Миколайович
1912 р.н., м.Кіровоград, росіянин, освіта вища (Харківський фізкультурний інститут, вища школа тренерів, 1939), виконувач обов’язків голови облкомітету у справах фізкультури і спорту. Заарештований 19.02.1944 УНКДБ Кіровоградської області (“під час німецької окупації у серпні-вересні 1941 року працював кореспондентом “Українського голосу”, збирав на підприємствах міста матеріал, вміщував окремі свої статті в газеті, входив до складу групи Організації українських націоналістів, зберігав націоналістичну літературу в себе на квартирі, разом з Сергієм Варгачовим читав її” – із обвинувального висновку; із свідчень Россохіна: “В редакцію я пішов з принуки, працював лиш у перші два місяці, спочатку завгоспом, а потім кореспондентом, збирав матеріали, але оскільки не володів українською мовою – з редакції був звільнений”). Засуджений 12.10.1944 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 15 років каторжних робіт з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Трибуналом Київського військового округу 16.09.1955 вирок зменшено на 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах, 12.10.1955 з-під варти звільнений. Реабілітований 14.01.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12989)
Кіровоградська область. Книга 5
Ростовцев Микола Іванович
1882 р.н., м.Єфремов Тульської губернії (Росія), освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, машиніст депо станції Кірово-Українське. Заарештований 2.02.1938 шляхово-транспортним відділом НКВС ст.Помічна (підозрювався у антирадянській агітації та зведенні наклепів на радянський уряд; із свідчень Ростовцева: “На грунті релігійних переконань я був налаштований проти радянського ладу, намагався довести оточенню, що релігія існує в усьому світі і лиш одна радвлада її не визнає; так, я залучав у релігійне середовище залізничників, коли за рішенням трудящих закривались церкви; так, я зводив наклепи на радянський уряд, бо радвлада на папері проголошувала свободу сумління, а насправді пригноблювала релігію; радвлада неспроможна забезпечити економічно трудящих, тому я вихваляв старий капіталістичний лад”). Прокуратурою Одеської залізниці 28.12.1938 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 6614)
Кіровоградська область. Книга 5
Рот Генріх Іванович
1888 р.н., с.Конопляне Іванівського району Одеської області, німець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, тесля “Облбудтресту”. Заарештований 7.02.1938 Кіровським міськвідділом НКВС (“член німецької націоналістичної фашистської диверсійної контрреволюційної повстанської організації”). Помер 10.04.1938 у тюрмі м.Кірового. Кіровським МВ НКВС 10.04.1938 справу припинено. (П – 5349)
Кіровоградська область. Книга 5
Рот Яків Якович
1917 р.н., с.Суворове Телігуло-Березанського району Одеської (нині Березанського Миколаївської) області, німець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, токар заводу “Червона зірка”. Заарештований 14.10.1937 Кіровським МВ НКВС (“контрреволюційна агітація, вихваляння фашистського ладу у Німеччині”). Засуджений 27.10.1937 НКВС та Прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 12.12.1937. Реабілітований 7.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11425)
Кіровоградська область. Книга 5
Рубан Микола Федорович
1890 р.н., м.Варшава (Польща), українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, бухгалтер міськсоцзабезу. Заарештований 27.09.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“контрреволюційна націоналістична пропаганда”). Засуджений 15.11.1937 НКВС СРСР до розстрілу, вирок виконано 12.12.1937. Реабілітований 2.11.1957 Верховним судом УРСР. (П – 3861)
Кіровоградська область. Книга 5
Рубан Степан Васильович
1900 р.н., с.Скубіївка Табурищенської сільради, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 2.06.1931 Новогеоргіївським РВ ДПУ (“антирадянська діяльність: виготовляв і торгував гончарними виробами – мав постійних працівників від 2 до 3 чоловік, за що й був позбавлений виборчих прав; у 1929 році під час посівної кампанії казав, щоб селяни не брали в держави посів матеріал, бо за нього доведеться відробляти день і ніч, агітував проти самообкладання; коли 28.05.1931 в село прибув вербувальник із Дніпробуду, то Рубан казав: “Робітники із Дніпробуду втікають, бо там годують рибою із черв’яками”). Засуджений 16.07.1931 Новогеоргіївським райнарсудом до 5 років ув’язнення у концтаборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 13.12.1989 Кіровоградським облсудом. (П – 10492)
Кіровоградська область. Книга 5
Рубашевський Анатолій Юхимович
1927 р.н., м.Кіровоград, єврей, освіта неповна середня (один курс машинобудівного технікуму), член ВЛКСМ, з 1943 року на флоті, радист 57-ої роти зв’язку 7-го окремого авіатехнічного батальйону Військово-повітряних сил 5-го Військово-морського флоту, матрос. Заарештований 19.09.1947 відділом контррозвідки МДБ 5-го ВМФ (“антирадянська агітація: “Виборів у нас по суті нема й не буде, бо кандидатів висунули на зборах, а нам лиш треба опустити в урну бюлетень; вибори справедливі тоді, коли багато кандидатів, а в нас один”, “Агітація – свист, і чим свист сильніший, тим він дорожчий: візьміть бюджет країни 1945 року – на управління державою грошей планували в кілька разів більше, ніж для сільського господарства; людина тільки із школи вийшла, а їй забивають голову про соціалізм, демократію…”, “Наші колгоспи – та сама оброчна система сучасного кріпосного права: тільки тепер оброк беруть не з кожного окремо, а зігнали людей докупи, в колгоспи, бо так легше збирати різні податки”, “Революцію творить не народ, а купка людей у своїх корисливих інтересах; обіцяють людям багато, а потім нічого не дають, і людині робочій стає тісно в її власній сорочці”, “Людей брали й садили за кожне необережне слово, навіть натяк; це було зовсім недавно, в 1936 році: міліони людей брали, а куди вони щезли – ніхто не відає”). Засуджений 18.11.1947 трибуналом Військово-повітряних сил Тихоокеанського флоту до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 26.04.1960 Верховним судом СРСР. (П – 7555)
Кіровоградська область. Книга 5
Руда Роза Хаїмівна
1908 р.н., селище Кублич Теплицького району Вінницької області, єврейка, освіта початкова, член ВКП(б), без певних занять і місця проживання. Заарештована 19.09.1937 Устинівським РВ НКВС (“нелегальне прибуття з Палестини, тримала письмовий зв’язок з Палестиною”). Прокуратурою Устинівського району 5.08.1939 справу припинено, з-під варти звільнена. (П – 2619)
Кіровоградська область. Книга 5
Рудак Вікентій Людвігович
1897 р.н., м.Вільнюс (Литва), білорус, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, завгосп інкубаторного заводу. Заарештований 29.01.1931 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“активна участь у контрреволюційній організації”, “у лютому 1931 року Рудак оголосив голодовку, вимагаючи прискорити розгляд його справи: “…оголошую смертельну голодовку з 25 лютого, умираючи, усвідомлюю, що я був завжди чесним і відданим радянській владі”). Зінов’євським окрвідділом ДПУ 16.07.1931 звільнений під підписку про невиїзд, Зінов’євською міською прокуратурою 11.10.1931 справу припинено. (П – 8340)
Кіровоградська область. Книга 5
Рудакова Євдокія Матвіївна
1915 р.н., м.Білгород (Росія), росіянка, освіта неповна середня, проживала у м.Кіровограді, друкарка 4-го відділення паровозного господарства ст.Кірове. Заарештована 10.09.1937 Кіровським МВ НКВС (“у 1934-35 роках, проживаючи в м.Миколаєві, періодично підтримувала інтимні зв’язки з іноземними моряками, за що була випроваджена 1935 року з приморського міста у Кірове; підозрювалась у шпигунській діяльності на користь Італії”, “була занесена в списки секретних співробітників НКВС із 1933 року”; “Мені відомо, що Онися Соловйова мала намір виїхати легально в Італію до рідної дочки Олександри, я ж особисто подібних намірів ніколи не мала” – із свідчень Є.Рудакової на допиті). Засуджена 16.05.1938 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітована 21.04.1938 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9950, 11478)
Кіровоградська область. Книга 5
Руденко Василь Никифорович
1892 р.н., с.Березівка, українець, неписьменний, проживав на хуторі Завтурове Устинівського району, колгоспник. Заарештований 13.02.1938 Устинівським РВ НКВС (агітація, спрямована на розвал колгоспу). Засуджений 10.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 25.05.1938. Реабілітований 24.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10627)
Кіровоградська область. Книга 5
Руденко Василь Петрович
1900 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, заступник бухгалтера інструментального цеху заводу “Червона зірка”. Заарештований 13.11.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“контрреволюційна діяльність, антирадянська агітація”). Засуджений 1.12.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 2.02.1960 Кіровоградським облсудом. (П – 5016)
Кіровоградська область. Книга 5
Руденко Марія Михайлівна
1922 р.н., с.Козацьке Звенигородського району Черкаської області, українка, освіта середня, проживала у м.Кіровограді, без певних занять. Заарештована 14.09.1945 УНКДБ Кіровоградської області (“під час німецької окупації у 1943 році працювала перекладачем у фельдкомендатурі, провадила антирадянську агітацію”). Засуджена 31.01.1946 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Трибуналом військ НКВС Українського округу 8.03.1946 міру покарання зменшено до 6 років неволі. Реабілітована 11.03.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. Брат Володимир репресований у 1936 році, у 1940 році засуджений до 5 років. (П – 13817)
Кіровоградська область. Книга 5