Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Р»

Всего записей: 88'529, страница 4216 из 4'427
Редченко Костянтин Ілліч
1904 р.н., с.Анатолівка Березанського району Миколаївської області, українець, освіта середня, член ВКП(б) з 1927 року (у 1933-ому виключений “за невиконання плану заготівлі”), проживав у м.Кіровограді, бухгалтер управління НКВС Кіровоградської області. Заарештований 18.07.1944 контррозвідкою “Смерш” УНКВС Кіровоградської області (“в роки німецької окупації працював головним бухгалтером Кіровоградського облсільгоспбанку” – див. Сергій Литвиненко; із свідчень Редченка: “Я був простим технічним працівником і корився німцям, підтримуючи зв’язки з окремими партизанами Долинського району, допомогав їм оформлювати документи і передавав зведення Радінформбюро”). Засуджений 18.10.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 4 роки та конфіскацією майна. Реабілітований 18.06.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13429)
Реміскевич Іван Тимофійович
1889 р.н., станиця Кущівська Краснодарського краю (Росія), росіянин, освіта 6 класів гімназії, проживав у м.Кіровограді, військовослужбовець Червоної армії, ад’ютант кінно-кулеметної команди кавалерійських курсів. Заарештований 14.12.1920 особливим відділом тилу 14-ої армії (“був у лавах Денікінської армії; у грудні 1919-го перейшов добровільно в Червону; перебуваючи на курсах червоних командирів у селі Канатовому, у вересні 1920 року вів антирадянську агітацію серед населення міста та курсантів: “Якщо в селян нема землі, хай вони самі її беруть”, закликав селян виходити з лав комуністичної партії, бо комуністи нічого доброго не роблять для країни, а навпаки – грабують її і т.п.”). Засуджений 9.02.1921 відділом ревтрибуналу Київського військового округу до 3 років ув’язнення умовно, з-під варти звільнений і через штаб Київського військового округу відправлений у межі Російської республіки. (П – 3707)
Ремпель Гергард Якович
1885 р.н., с.Зелене Поле Криворізького району Дніпропетровської області, німець, освіта вища (інженерний технікум, м.Міттенвальд, Німеччина), проживав у м.Кіровограді, завідувач бюро інструментів і пристроїв заводу “Червона зірка”. Заарештований 6.05.1933 економічним відділом Одеського облвідділу ДПУ (“син власника млина; як учасник з 1930 року контрреволюційного угруповання, вів підривну роботу на заводі, яка виявлялась у випуску заздалегідь непридатних машин, в захисті під час випробувань явно непридатної техніки, в подорожчанні собівартості машин, в передачі секретної виробничої інформації австрійському підданому Фіале”, “Завод сільгоспмашин “Червона зірка”, який входить до складу Головсільмашу, протягом останніх років, 1931-33, систематично недовиконує виробничу програму: за 1932 рік програма по валовій продукції була виконана на 55%, а програма 11 місяців 1933 року – на 51%; всі виробничі дефекти, що стало причиною невиконання заводської програми, є результатом шкідницьких дій групи осіб із інженерно-технічного персоналу заводу”). Економічним управлінням ДПУ УРСР 22.05.1934 справу припинено, з-під варти звільнений. У справі Іполита Каховського №4017 є дані про арешт Ремпеля 4.08.1937 разом із Гнатом Чижовим, Костянтином Баличем, Онисимом Чумаченком та іншими. (П – 7507)
Рибалка Іван Васильович
Рибалко Василь Андрійович
1928 р.н., с.Масляниківка (нині у складі м.Кіровограда), українець, освіта 4 класи, проживав у м.Кіровограді, вантажник заводу “Червона зірка”, рядовий військової частини №38005. Заарештований 30.05.1951 відділом контррозвідки МДБ військової частини №92545 (“у січні 1951 року написав і відправив у Верховну Раду СРСР анонімного листа з наклепами на pадянський уряд і умови служби в армії: в листі висловлював невдоволення тривалим строком служби, піклуючись про звільнення тих військовиків-строковиків, хто відслужив більше шести років; вимагав кращого медичного обслуговування та поліпшення забезпечення воїнів одягом і взуттям; не міг миритися із надмірною строгістю радянських законів; критично оцінював діяльність окремих керівників радянської держави стосовно задоволення потреб трудящих і військовослужбовців – цим листом хотів привернути увагу очільників держави до ліквідації недоліків у армії і суспільстві”). Засуджений 28.07.1951 трибуналом військової частини №12661 до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Трибуналом Київського військового округу 26.10.1954 вирок зменшено до 5 років неволі, з-під варти звільнений 18.11.1954. Реабілітований 5.06.1990 Верховним судом СРСР. (П – 11746)
Рибальченко Олександр Юрійович