Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Р»

Всего записей: 88'529, страница 4211 из 4'427
Рибалко Павло Семенович
1901 р.н., с.Куколівка, українець, освіта середня (робітничий факультет Московського університету), проживав у м.Кіровограді, військовий керівник 29-ої середньої школи, мобілізований у Червону армію 22.06.1944, рядовий 255-го полку конвойних військ НКВС. У 1941 року був засуджений до 1 року неволі, через воєнні події звільнений достроково. Вдруге заарештований 6.02.1945 відділом контррозвідки "Смерш" 35-07 дивізії конвойних військ НКВС ("в роки німецької окупації працював бухгалтером-ревізором управління радгоспів; серед військовиків протягом тривалого часу вів контрреволюційну профашистську агітацію: "Одного разу на станції Знам'янка я завів бесіду з німцем за національністю, який мені сказав. що в Німеччині краще жити, ніж в Радянському Союзі: у нас, щоб заробити собі на костюм, треба попрацювати не менше року, а в Німеччині лиш один місяць - цю розмову я передав у бесіді особового складу нашого полку; крім того я передав своїм товаришам зміст німецьких листівок, в яких фашисти писали. що коли наші війська відступали на схід із Харкова. то командири бігли із своїми рваними портфелями так швидко, що не помічали телеграфних стовпів; про союзників я казав. що без них Червона армія не змогла б перемогти, оскільки союзники дають нам техніку Й продовольство і взагалі Червона армія воює за рахунок союзників"). Засуджений 26.03.1945 трибуналом військ НКВС до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітований 7.05. 1990 Кіровоградським облсудом. (П - 13999)
Риженко Давид Степанович
1897 р.н.. с.Букварка, українець, освіта початкова, кандидат у члени ВКП(б) в 1932-35 роках (виключений за приховування соціального походження: його батько розкуркулений і вся сім'я позбавлена виборчих прав), проживав у м.Кіровограді, електромонтер склоцеху заводу "Червона зірка". Заарештований 15.11.1937 Кіровським МВ НКВС ("у першу світову війну служив на Чорноморському флоті. в революцію перейшов на бік радянської влади. служив у Червоній армії, разом з іншими радянськими активістами топив кораблі Чорноморського флоту, щоб вони не дістались білим, а сам пішов у партизани, воював проти білих; вернувшись у Букварку, вступив у комітет незаможних селян, очолив створену радвладою самооборону села, потім працював головою Букварської сільради, далі електомонтером на Кіровоградській електростанції; як кандидат у члени ВКП(б) направлений у с.Зелене Компаніївського району головою сільради - знятий за невиконання збору податків з населення, вернувся в Кіровоград, працював на заводі “Червона зірка"; “як голова сільради підтримував зв'язки з куркулями, постачав їх фіктивними довідками; на заводі вів антирадянську агітацію, займався шкідництвом, підбурював робітників на саботаж, говорив, що норми виробітку нереальні, розцінки занижені"; "з 1923 року був секретним співробітником ЧК, ДПУ. НКВС./). Засуджений 21.11.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 8 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Помер 25.07.1943 в ув'язненні у Хабаровському краї. Реабілітований 15.10.1969 Кіровоградським облсудом. У 1930 році батько Степан Артемович особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР як учасник контрреволюційного угруповання висланий на 3 роки у північний край, того ж року умовно-достроково звільнений. (П - 8215)
Ричко Степан Федорович
1890 р.н., с. Куцеволівка, українець, освіта початкова, рахівник Куцеволівської сільськогосподарської кредитової кооперації. Заарештований 6.03.1928 Кременчуцьким окрвідділом ДПУ (“у 1918-19 роках керував повстанським загоном Вільного козацтва, жорстоко розправлявся з більшовиками - саме тоді був убитий організатор червоної гвардії Іван Долинський; у 1924 році брав живу участь у заснуванні "Просвіти", разом із близьким товаришем Григорієм Шашлом гуртували людей довкола релігійної громади Української автокефальної православної церкви, справляли шкідливий вплив на молодь, ставлячи перед нею завдання боротьби за самостійну Україну; організатор та керівник релігійної громади "Молоде братство"; "у "Молоде братство", засноване у 1925 році, ввійшла молодь куркульська і шовіністично налаштована; щовечора збирались біля церкви нібито для зіспівування, а насправді велись розмови про політику партії і влади в дусі національного шовінізму; членам братства видавались книги, просякнуті наскрізь шовіністичним дурманом; у травні 1927 року комсомольський осередок висунув свої кандидатури для виборів у сільраду - "Молоде братство" намагалось вибори провалити, але це їм не вдалося зробити" - із свідчень 7.03.1928 комсомольця, вчителя, уродженця с.Успенського, мешканця Куцеволівки Івана Костьовича Білодіда). Засуджений 18.05.1928 особливою нарадою при колегії ОДПУ до 3 років заслання у Марійську АРСР. Після відбуття покарання (разом із Григорієм Шашлом та Степаном Кожум'якою - див. Новомиргородський район, книга третя) прикріплений до визначеного місця проживання на 3 роки. Особливою нарадою при колегії ОДПУ 18.02.1931 після відбуття покарання був позбавлений права жити в Московській і Ленінградській областях, Харківському, Київському, Одеському округах, Північно-Кавказькому краї, Дагестані, Казані, Іркутську, Ташкенті, Читі, Тифлісі, Хабаровську, Омську з прикріпленням до певної місцевості строком на 3 роки.: Реабілітований 30.11.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. Після звільнення проживав у м.Дніпропетровську, працював бухгалтером на залізниці. Дат другого й третього арештів у справі 5194 немає ("після відбуття строку покарання поширював провокаційні чутки про надуманий голод, доводив, що українська культура знаходиться у загоні. зазнає гніту, висловлював думку про відокремлення України від СРСР, співав націоналістичні пісні"). Вдруге засуджений 16.11.1936 лінійним судом Сталінської залізниці до 2 років неволі. Втретє засуджений 3.02. 1937 Дніпропетровським облсудом за антирадянську агітацію до 6 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Інших даних у справі 5194 немає. (П - 8358, 5194)
Роговський Станіслав Йосипович
1892 р.н.. с.Буртин Полонського району Вінницької (нині Хмельницької) області, поляк, освіта початкова. проживав у смт Нова Прага Олександрійського району, рільник колгоспу ім.Єжова. Заарештований 15.02.1938 Новопразьким РВ НКВС (“в минулому контрабандист, не раз перетинав нелегально кордон у Польщу; у 1935 році за спецпереселенням переїхав у Нову Прагу; провадив антирадянську агітацію проти всіх заходів уряду на селі, поширював чутки про поразку СРСР у майбутній війні, бив свою дочку за те, що вступила в комсомол”). Засуджений 20.05.1939 Кіровоградським облсудом до 4 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Верховною радою УРСР 29.08.1939 присуд скасовано, Кіровоградським облсудом 5.10.1939 засуджений до 1,5 року неволі з поразкою прав на і рік. Реабілітований 14.06.1990 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 1009)