Сохранено 2640535 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «П»

Всего записей: 157'117, страница 7856 из 7'856
Пустовіт Іван Прокопович
1926 р.н., с.Клинове, росіянин, освіта 6 класів, столяр за фахом, у Червоній армії з жовтня 1947 року, проживав у м.Молотов (Росія), рядовий військової частини 15615. У травні 1946 року за "крадіжку 3 кілограмів цвяхів" був засуджений до 1 року неволі. Вдруге заарештований 23.03.1950 контррозвідкою МДБ військової частини 54733 (антирадянська діяльність: "в роки німецької окупації жив у Клиновому, в березні 1943-го вивезений до Німеччини, працював у господі німецького поміщика м.Гельмштедт, у квітні 1945-го звільнений американськими військами, переданий з американської зони у перевірочно-фільтраційний табір у м.Гольдберштадт, де збирав сільгоспурожай, а в м.Золдін працював на залізниці вантажником; пізньої осені 1945 року репатрійований у м.Орджонікідзе, де до середини травня працював на заводі "Електроцинк"; після в'язниці повернувся у липні 1947-го до Клинового, де працював секретарем сільради, у жовтні покликаний у Червону армію в м.Семипалатинськ, Казахстан; серед військовиків зводив наклепи на радянську дійсність, роботу в колгоспі та умови служби в армії, вихваляв життя в капіталістичних країнах; переповідав солдату Шевчуку зміст антирадянської передачі американської радіостанції: "Що за життя у колгоспника? з нього всі сили вичавлюють, та й ми тут наче покарання відбуваєм", "На трудодні люди в селах нічого не отримують; хоч хліба зібрано доволі, а куди він дівся?", "На Заході люди хоч і на буржуазію працюють, та живуть краще", "Солдатів змушують виконувати норми виробітку, а якщо він кудись одлучився, то відразу оддають під трибунал, або відправляють у табір і змусять безплатно працювати на п'ятирічку, від яких толку для народу мало; а ось в іноземних арміях солдат у вільний час може піти всюди, куди йому хочеться"). Засуджений 3.07.1950 трибуналом військової частини 16058 до 8 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням медалі "ХХХ років Радянської Армії і Флоту" та громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 15.04.1991 Головною військовою прокуратурою. (П - 12626)
Пустовий Олексій Филимонович
1912 р.н., с. Тарасівка (нині с.Завітне) українець, освіта початкова, проживав у м.Бендери (Молдова), у Червоній армії з 1933 року, завідувач складу бойового харчування 14-ого танкового полку, старшина надстрокової служби. Заарештований 6.03.1941 особливим відділом НКВС 15-ої дивізії (антирадянська агітація: "зводив наклепи на політику радянського уряду в галузі торгівлі, називаючи її спекуляцією, висловлював невдоволення наказом Народного комісара оборони про продовження строку військової служби в авіачастинах: "Напишуть наказ і будеш служити, поки й не загнешся, а потім дадуть пенсії 35 рублів, коли хліб коштуватиме 5 рублів кілограм"; називав зовнішню політику партії й уряду СРСР загарбницькою, з приводу визволення народів Бесарабії від ярма румунських бояр казав: "Вони нам подали братську руку, а тепер скоро ноги витягнуть"; звинувачувався ще й у тому, що, маючи доступ на територію гарнізонного складу, у грудні 1939 року здійснив крадіжку державного майна: 22 кінські попони, 2 пари сідельних покришок, 12 парусинових поясів та іншого, майно перевіз до себе на квартиру, де його й знайшли і вилучили; на суді Пустовий пояснював: "Майно я виявив на складі 23-го артилерійського полку, який відбув на фінський фронт, і привіз його додому, щоб зберегти для полку, коли він повернеться з фронту"). Засуджений 22.03.1941 трибуналом Одеського військового округу до 7 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 12.07.1990 Верховним судом СРСР. (П - 12395)