English Deutsch
Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «О»

Всего записей: 42'783, страница 2009 из 2'140
Огуленко Василь Єгорович
1869 р.н., Гомельська губернія (Білорусія), українець, освіта початкова, проживав у с.Новоісаївка Криничуватської сільради Устинівського району, хлібороб. Заарештований 16.09.1929 Устинівським РВ ДПУ (“разом із хліборобами Василем Кіндратенком, Яковом Барбосенком, Яковом Біляковим, Кирилом Горбачовим і Дмитром Леонченком 15.09.1929 зірвав збори, виступивши проти самооподаткування” – див. Яків Барбосенко). Засуджений 5.11.1929 Зінов’євським окружним судом до 3 років неволі умовно, з-під варти звільнений. Верховним судом УРСР 28.12.1929 присуд скасований. (П – 1788)
Кіровоградська область. Книга 5
Одаховський Володимир Миколайович
1920 р.н., м.Кіровоград, росіянин, освіта середня, без певних занять. Заарештований 7.11.1948 УМДБ Кіровоградської області (“знав про існування нелегальної націоналістичної організації під керівництвом Михайла Нагорного, який створив її під впливом викладача вищої школи Костецького; з метою зміцнити організацію матеріально, разом з іншими робив спроби пограбувань” – див. Михайло Нагорний).). Засуджений 27.04.1949 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 20 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. З-під варти звільнений у травні 1955 року через хворобу. Управлінням КДБ Кіровоградської області 17.10.1955 справу закрито. (П – 3318)
Кіровоградська область. Книга 5
Одаховський Микола Васильович
1886 р.н., с.Війтівці (нова назва Жданівка) Хмільницького району Вінницької області, українець, освіта початкова, кандидат у члени КП(б)У, проживав у м.Кіровограді, машиніст заводу “Червона зірка”. У 1932 році арештовувався в підозрі зловживання на заготівлі продуктів – відбув під слідством 2 місяці. Вдруге заарештований 6.03.1938 шляхово-транспортним відділом НКВС ст.Помічна (“вів контрреволюційну агітацію серед залізничників, спрямовану на дискредитацію політики партії й радянського уряду, висловлював поразницькі настрої стосовно СРСР”). Засуджений 18.12.1938 транспортним судом Одеської залізниці до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Залізничною колегією Верховного суду СРСР 11.02.1939 присуд лінійного суду скасований, прокуратурою Помічнянської залізничної дільниці 1.04.1939 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 6584)
Кіровоградська область. Книга 5
Озерянська Калерія Яківна
1900 р.н., м.Одеса, єврейка, освіта незакінчена вища, проживала у м.Кіровограді, домогосподарка. Заарештована 28.05.1938 Кіровським міськвідділом НКВС (“недонесення на контрреволюційну діяльність чоловіка, Озерянського Анатолія Панасовича, він же Сушон Тобі Хонович, 1897 р.н., начальник Головного управління “Держтрудощадкас” Наркомфіну – репресований як “учасник контрреволюційно-змовницько-терористичної організації”). Особливою нарадою НКВС СРСР 11.10.1939 попереднє ув’язнення зараховано як термін покарання, справу припинено, з-під варти звільнена. (П – 1901)
Кіровоградська область. Книга 5
Озерянський Кіндрат Матвійович
1889 р.н., місце народження і національність у справі не вказані, освіта початкова, проживав на хуторі Жовтневому Степанівської сільради Устинівського району, хлібороб-середняк. Заарештований 24.10.1929 Устинівським РВ ДПУ (“у серпні 1929 року під час жнив злісно відмовився обробляти колгоспне зерно власною молотаркою, контрреволюційний саботаж”), 13.10.1929 взято підписку про невиїзд. Зінов’євським окрсудом 4.11.1929 справу припинено, виправданий (“обвинувачений є лояльним до радвлади середняком, не являє ніякої соціальної небезпеки для суспільства”). (П – 1763)
Кіровоградська область. Книга 5
Озользарс Катерина Георгіївна
1886 р.н., с.Сіверсгор (Латвія), латвійка, письменна, проживала у м.Кіровограді, без певних занять. Заарештована 7.02.1938 Кіровським УДБ НКВС (участь у контрреволюційній організації). Засуджена 20.02.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 5.10.1938. Реабілітована 31.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9143)
Кіровоградська область. Книга 5
Озользарс Теодора Георгіївна
1880 р.н., м.Двінськ (нині Даугавпілс, Латвія), латвійка, письменна, проживала у м.Кіровограді, без певних занять. Заарештована 7.02.1938 Кіровським УДБ НКВС (участь у контрреволюційній фашистській організації). Засуджена 30.09.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 19.10.1938. Реабілітована 31.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Див. також Ольга Озользарс – Кіровоградський район, книга друга. (П – 9143)
Кіровоградська область. Книга 5
Олійник Микола Васильович
1936 р.н., с.Лелеківка (нині у складі м.Кіровограда), українець, освіта неповна середня, проживав у м.Кіровограді, тістоміс хлібозаводу №1. Заарештований 3.10.1962 управлінням КДБ Кіровоградської області, перед тим із 27.08.1962 перебував під підпискою про невиїзд (“разом із Олександром Жадановим та Едуардом Дикусаром організувались у підпільну групу, яка протягом 1959-62 років вела антирадянську агітацію серед трудящих міста, серед робітників поширювала зміст зарубіжних радіопередач, займалась виготовленням і розповсюдженням листівок антирадянського змісту; зберігав у себе вдома 29 листівок антирадянського змісту”). Засуджений 3.10.1962 Кіровоградським облсудом до 1 року позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму. Звільнений 3.10.1963. Реабілітований 28.08.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12752)
Кіровоградська область. Книга 5
Оліфіренко Степан Якович
1900 р.н., с.Миронівка, українець, освіта 7 класів, член ВКП(б) у 1927-34 роках (виключений за службу у війську армії УНР), проживав у с.Миронівка Світловодського району, військовослужбовець 2-го батальйону 230-ого Алтайського стрілецького запасного полку. Заарештований 19.02.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 230-ого АСЗП 53-ої армії (“у лютому-листопаді 1919 року служив у залізничній військовій бригаді петлюрівської армії, працював кочегаром на бронепоїзді “Український стрілець”; у 1920-22 роках служив у 1-ій Кінній армії червоних”; “будучи призваним у Червону армію, в серпні 1941 року потрапив у німецький полон, вернувся додому, де працював бухгалтером громадського двору №20, агітував проти радянської держави, вихваляв Гітлера”; зі свідчень на суді: “В канцелярію громадського двору привозили газети “Кіровоградські вісті”, я їх читав, люди самі приходили й читали, окрім газет привозились також малюнки, на яких було зображено життя молоді у Німеччині і знущання більшовиків над населенням”). Засуджений 19.04.1944 військовим трибуналом 53-ої армії до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 21.03.1990 Кіровоградським облсудом. (П – 13979)
Кіровоградська область. Книга 5
Оліферов Микола Федорович
1906 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта середня, помічник бухгалтера заводу “Червона зірка”. Заарештований 20.03.1936 Кіровським міськвідділом НКВС (член контрреволюційного угруповання). Засуджений 21.07.1936 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 31.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9619)
Кіровоградська область. Книга 5
Олейникова Тетяна Павлівна
1906 р.н., м.Вознесенськ Миколаївської області, єврейка, освіта незакінчена вища (Вознесенська гімназія, 1920), проживала в м.Кіровограді, вчителька російської мови 26-ої школи. Заарештована 30.06.1941 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“до 1936 року листувалась із тіткою по матері, яка жила в Америці; вела антирадянську агітацію, дискредитовувала укази радянського уряду, висміювала й спотворювала керівництво партії: “Ви гляньте на цей дегенеративний лоб, на цю огидну фізіономію; з якою насолодою я б викинула цей портрет, а замість нього повісила портрет Тухачевського”; висміювала радянську культуру, кінофільми, письменників, водночас вихваляла буржуазну культуру і письменників”). Засуджена 14.03.1942 oсобливою нарадою НКВС СРСР до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Звільнена 15.05.1943 з табору у м.Мінусінську, Красноярський край, Росія – “за відсутністю складу злочину”. Реабілітована 13.12.1956 Кіровоградським облсудом. З родичів репресовані чоловіки обох рідних сестер: Прізант Григорій Наумович і Осокін Василь Васильович. (П – 8276)
Кіровоградська область. Книга 5
Олексієнко Григорій Дмитрович
1903 р.н., с.Сміле Золочівського району Харківської області, українець, освіта незакінчена вища, член ВКП(б) у 1925-35 роках (Київським міськкомом виключений “за використання державних засобів для допомоги контрреволюціонерам Чеховській та Лубенцю – влаштування їх на роботу в апараті Теплоелектропроекту”), проживав у м.Кіровограді з 1936 року, директор магазину “Головширпотребу”. Заарештований 7.09.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“вів націоналістичну петлюрівську пропаганду, розкладав військовиків Червоної армії, використовував для цього зв’язки на роботі”; із свідчень Олексієнка: “З командним складом авіабригади у мене були ділові бесіди про придбання велосипедів, мотоциклів і запасних частин до них”). Засуджений 21.11.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9369)
Кіровоградська область. Книга 5
Олексієнко Марцелина Валентинівна
1893 р.н., м.Луцьк, полька, освіта початкова, проживала у м.Кіровограді, робітниця ковальського цеху заводу “Червона зірка”. Заарештована 27.11.1937 Кіровським МВ НКВС (контрреволюційна, націоналістична пропаганда). Засуджена 10.12.1937 особливою нарадою при НКВС СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітована 7.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11418)
Кіровоградська область. Книга 5
Олексієнко Микола Сергійович
1904 р.н., с.Козичанка Бишівського (нині Макарівського) району Київської області, українець, освіта вища, проживав у м.Кіровограді, головний конструктор заводу “Червона зірка”. Заарештований 28.06.1941 УНКДБ Кіровоградської області (антирадянська агітація, шкідництво). Управлінням НКВС Східно-Казахстанської області 4.12.1941 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 2620)
Кіровоградська область. Книга 5
Олексієнко Олексій Іванович
1877 р.н., с.Новоолександрівка Братського району Миколаївської області, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 10.01.1929 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (антирадянська агітація). Засуджений 16.08.1929 особливою нарадою при колегії ОДПУ до 3 років заслання на північ. Після відбуття терміну покарання 21.04.1932 направлений на поселення у спецселище Північного краю. Реабілітований 22.11.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 4166)
Кіровоградська область. Книга 5
Олексієнко Пелагея Порфирівна
1914 р.н., с.Богданівка Челябінської області (Росія), українка, освіта 5 класів, проживала у с.Мальчевське Устинівського району, колгоспниця. Заарештована 9.10.1947 Устинівським РВ МДБ (“в період німецької окупації працювала бухгалтером у громадському дворі, зводила наклепи на радянський уряд, шкідництво”). Засуджена 31.01.1948 Кіровоградським облсудом до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Звільнена 22.02.1952 з Обського табору Комі АРСР. Реабілітована 21.11.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12845)
Кіровоградська область. Книга 5
Олещенко Григорій Паладійович
1925 р.н., с.Миронівка, українець, освіта 7 класів, проживав у м.Верх-Нейвинську Свердловської області (Росія), військовослужбовець 2-ої роти 590-го військово-будівельного батальйону. Заарештований 31.12.1947 відділом контррозвідки управління МВС секретних об’єктів будівництва №865 (“син псаломника церкви, у 1933 році родина розкуркулена за несплату податків; зводив наклепи на радянський лад, умови життя радянських людей, на заходи радянського уряду щодо грошової реформи і відміни карткової системи: “Дурний наш народ: для чого воювали й обороняли свою землю? невже не знали, що попадуть у кабалу й умиратимуть з голоду?”, “Незабаром Америка й Англія нападуть на Росію й розгромлять її, а радянський уряд постане перед міжнародним судом – й народ заживе краще, ніж тепер”). Засуджений 27.03.1948 спеціальним табірним судом виправно-трудових таборів та будівництва №865 МВС СРСР до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 13.12.1989 Кіровоградським облсудом. (П – 10526)
Кіровоградська область. Книга 5
Омельченко Яків Григорович
1914 р.н., селище Веселинове Миколаївської області, українець, освіта 5 класів, проживав у селищі Устинівка Кіровоградської області, червоноармієць 1149 стрілецького полку, рядовий. Заарештований 27.06.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 353-ої стрілецької дивізії (антирадянська агітація: “серед особового складу 7-ої роти вихваляв порядки німецько-фашистської армії, умови життя німецьких солдатів та офіцерів, паплюжив побутові умови військовиків Червоної армії, зводив наклепи на адресу радянського уряду”). Засуджений 28.07.1944 військовим трибуналом 353-ої стрілецької дивізії до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітований 30.05.1991 прокуратурою Одеського військового округу. Батько Григорій Іванович розкуркулений у 1930 році, у 1933-ому помер. (П – 12668)
Кіровоградська область. Книга 5
Онищенко Олена Емануїлівна
1892 р.н., м.Кіровоград, латишка, освіта початкова, контролер водопроводу Кіровського “Водоканалу”. Заарештована 3.12.1937 Кіровським МВ НКВС (контрреволюційна пропаганда). Засуджена 16.02.1938 особливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Особливим відділом НКВС СРСР 26.04.1941 справу припинено, з-під варти звільнена. (П – 2631)
Кіровоградська область. Книга 5
Опришко Іван Федорович
1897 р.н., с.Гуляй-Борисівка Донської області (Росія), українець, освіта початкова, член ВКП(б) з 1925 року (виключений у 1929 році: “Декілька місяців тому дружина без мого відому охрестила дитину, я коли взнав про це – подав до осередку заяву, аби мене виключили з лав партії, так як я не вартий носити свання члена партії через те, що я не зміг до цього часу переконати дружину” – із витягу протоколу засідання парткому заводу), проживав у м.Кіровограді, столяр складального цеху заводу “Червона зірка”. Заарештований 28.02.1936 Кіровським МВ НКВС (“агітація проти заходів радянської влади”, “завжди опирався виробничим зборам, ніколи їх не відвідував, бо вони, мовляв, нічого не дають; у лютому 1936 року в обідню пору при читанні газет висловлював поразницькі настрої: “Японці б’ють монголів, то скоро й до СРСР доберуться, а він не витримає натиску”). Прокуратурою Одеської області 15.07.1936 справу припинено, “оскільки даних про те, що Опришко вів контрреволюційну роботу – слідством не виявлено”, з-під варти звільнений. (П – 2893)
Кіровоградська область. Книга 5